Страсний тиждень розпочався у християн

    Страсний тиждень розпочався у християн. Це останні шість днів перед найбільшим святом року - Великоднем. Цими днями віряни готуються до свята Воскресіння Христового - у кожного свої звичаї.

    Пані Галина приїхала з Івано-Франківщини до Лаври помолитися спеціально у Страсний тиждень. Жінка дотримується посту та церковних правил понад 10-ть років.  

    Галина Кошлюк, вірянка: "Коли так себе ти трошечки опустиш на низ і зрозумієш, оціниш себе, всі свої поступки, всі свої дії. Тобто іде переосмислення якесь кожного дня життя на протязі практично всього року. Відчуття свята  - що ти готовий до цього свята, ти приймаєш це свято як благодать Божу і надзвичайно солодка паска".

    Поводитися у Страсний тиждень віряни мають стримано у пам’ять про страсті Господа перед розіп’яттям. Кожен день має свої особливості  - у понеділок церковники згадують притчу про всохлу смоковницю, у вівторок  - про десять дів, які йшли на зустріч нареченому. В середу - про зраду Іуди і приготування Ісуса Христа до погребіння, коли жінка намастила його дорогим миром. 

    Єпископ Євстратій, речник Київської патріархії: "Образившись на Спасителя Іуда пішов і видав первосвященникам свого вчителя взявши від них 30 срібриників. І цей день є днем спогаду про зраду Іуди і як такий цей сумний день є постовим протягом всього року".

    У четвер за богослужінням читається 12 страсних Євангеліє про страждання Господа. У п’ятницю виносять плащаницю. Цього дня піст стає особливо суворим. Церковники на вечірній службі суботи перевдягаються з чорних одеж у білі - як символ Воскресіння Христового. 

    Єпископ Євстратій, речник Київської патріархії: "Страсний тиждень належить його проводити в пості, в молитві. Хито не сповідався і не причащався протягом посту - обов’язково це треба зробити в будь-який день  окрім п’ятниці коли літургія не звершується щоби не тільки тілесно приготуватися".

    Чимало звичаїв та традіцій мали наші пращури під час Страсного тижня. Зокрема, в понеділок готували свою оселю до свята, у вівторок - одяг, в якому йтимуть до церкви. В середу обирали яйця для фарбування та завершували прибирати будинок. Утім найбільше звичаїв припадало саме на четвер.

    Лариса Горенко, професор Національної академії, керівник кадрів культури і мистецтв: "З самого ранку, як відомо, за легендою, щоб раніше ворона, який буде своїх воронят мити у водичці - треба омитися, омитися чистою водою яка має надзвичайну силу потужну, і омитися - вона мала лікувальну властивість".

    За прикметою, яка паска вийшла у господині - такий буде і рік. Щоби великодній хліб удався, вона мала молитися та випікати його лише з добрими думками. Паски, м’ясні наїдки та фарбовані яйця - обов’язково мають бути на святовому столі. Шкаралупи від яєць зберігали, бо вірили в їхні лікувальні властивості.

    Ксенія Дворнікова, Роман Гриценко, "5 канал".

    Попередній матеріал
    На місці історичних особняків у Києві масово ростуть висотні новобудови
    Наступний матеріал
    Генпрокуратура викликає Януковича на допити 27 і 30 січня
    Теги: