Київ
  • Київ
  • Вінниця‎
  • Дніпропетровськ‎
  • Донецьк‎
  • Житомир‎
  • Запоріжж я‎
  • Івано-Франківськ
  • Кіровоград
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Львів‎
  • Миколаїв‎
  • Одеса‎
  • Полтава
  • Рівне‎
  • Сімферополь
  • Севастополь
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький‎
  • Черкаси‎
  • Чернівці‎
  • Чернігів‎
-10°C
USD
  • EUR
  • RUR
  • USD
  • BTC
26.1
Завантаження
Сховати

Як маніпулюють інформацією під час війни у Грузії

В ці дні, окрім трагічних подій у Грузії, ми стали свідками й так званої "інформаційної війни". Адже слово - то теж зброя. Як його використовують всі сторони конфлікту - проаналізував "5 канал".

Грузія - агресор, який посягнув на найсвятише для російської влади - російського громадянина. Саме так подають причини військового конфлікту, та саме цим пояснюють свої дії у Грузії російські військові та російська влада.

Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії: "Я не думаю, что Россия будет иметь настроение не только вести переговоры, но и разговаривать с господином Саакашвили. Он совершил преступные деяния против наших граждан".

Власні війська росіяни називають не інакше як миротворчі, хоча бомбардування грузинських міст Поті, Горі, Зугдіді та Карелі аж ніяк не потрапляють під визначення миротворчої операції, оскільки розташовані далеко від безпосередньої зони конфлікту – Південної Осетії, де на перебування своїх військових Росія має мандат. Ці бомбардування називають «примусом агресора до миру».

Не опинилася у стороні від конфлікту й Україна. Не дивлячись на вкрай обережні заяви української влади – як то заклики до миру з обох боків та припинення військової операції, в очах росіян наша країна постає як посібник агресора. Оскільки продавала Грузії зброю. Заяви української сторони про законність цих поставок та їх відповідність усім міжнародним нормам до уваги не беруться. Заклики України до миру, російський МЗС прокоментував так:

«Українська держава, яка останнім часом азартно озброювала до зубів грузинську армію, тим самим прямо заохочуючи керівництво Грузії до інтервенції та етнічних чисток в Південній Осетії, не має жодного морального права повчати інших і, тим більше, претендувати на власну роль у врегулюванні».
МЗС РФ, 09.08.2008

Не втрачають часу і по інший бік конфлікту. Грузія – вважає агресором саме Росію, яке неправомірно заважає навести в країні конституційний лад. Саме у цьому грузинська влада намагається переконати увесь світ.

Михайло Саакашвілі, президент Грузії: "Ми звертаємося до наших друзів та союзників з проханням закликати Росію негайно припинити вогонь. Ми в стані самооборони проти закордонної агресії з землі, повітря та моря з боку Росії. Ми очікуємо дій з боку міжнародних лідерів та світової спільноти. Молода нація зараз бореться за своє виживання. Але водночас - це боротьба за мир та майбутній світовий порядок".

Але світ поки зберігає спокій. Втручатися у конфлікт поки не ризикнула жодна країна. Мовчить і ООН. Проте активно обговорює ситуацію західна преса. І її симпатії переважно на боці Грузії.

"Реакція Росії була надто войовничою та надто непропорційною. Вона наче чекала такої можловості. Якщо Кремль взмозі, по суті, анексувати Південну Осетію, то що йому заваже поглинути й інші частини колишнього СРСР з російським населенням? Можливо, тепер Росія заявить про своє право захищати етнічних росіян в Балтійських країнах? Приєднання до себе проросійськи налаштованих східних регіонів України? Або формального об`єднання з Білоруссю?".
 Daily Telegraph, Велика Британія.

"Російська реакція показала, хто тут головний. Вона - попередження усім екс-вассалам, які підкреслюють свою незалежність і хочуть провести власні нафто- та газопроводи до Європи. Незалежно від результатів війскових дій, ця війна вплине на спроби цих країн знизити енергетичну залежність від Росії".
Frankfurter Rundchau, Німеччина.

Чи не найкрасномовнішим прикладом об’єктивності висвітлення подій у Грузії залишається історія з російським виданням «Нєзавісімая ґазєта», яка оприлюднила фотографії розбомбленого російською авіацією грузинського міста Горі з підписом «Цхінвалі більше не існує». Як повідомило джерело у самій газеті – сталося це в результаті помилки, і винних навіть збираються звільнити. Але ані фотографій, ані підписів до них на сйті газети так і не змінили.

Іван Пінчук, 5 канал

Теги:
Останнє редагування: 06:49 13 серпня 2008
Новини партнерів