У Палестині вручну виготовляють мило за старовинними рецептами

    Екскурсії до старовинних миловарень влаштовують у Палестинській автономії. Туристам показують усі стадії виробництва - від збору оливкової олії до пакування. Охочі можуть придбати декілька шматків. Вони, хоч і виглядають не дуже привабливо, але, за словами майстрів, дуже корисні для шкіри.

    Миловар: "Наше мило натуральне, виготовлене з оливкової олії, їдкого натру та води. Більше нічого".

    Як і на справжній кухні, більшість операцій у приготуванні палестинського мила виконують вручну. Інгредієнти прості, але пропорцію тримають у таємниці. Миловари стверджують: їхнє ремесло подібне до кулінарії - різні люди ніколи не зварять однакове мило.

    Миловар: "Мило вариться 6-7 годин. Потім - відпочиває 4-5 годин..."

    Помилка у розрахунках для миловара така ж трагічна, що й для шеф-кухаря. Переварене мило неможливо розрізати, недоварене - не загусне. Правильно підготовлену масу обережно виливають на рівну і заметену підлогу спеціальної кімнати. Сушарка - простора, світла і добре провітрюється.

    Миловар: "Мило вже не тече, але ще не висохло остаточно. Треба чекати до завтра".

    Коли маса затвердне, на неї нанесуть розмітку. Ці лінії потрібні, щоби розрізати мило на рівні шматки
    - 4 на 6 сантиметрів. Роботу доручають лише найдосвідченішим працівникам. Один непевний рух - і мило втратить товарний вигляд. Готові бруски складають у піраміди, порожні всередині - для якомога ліпшої вентиляції. У них товар може сохнути ще декілька місяців, допоки не прийде час пакування. У папір мило загортають також вручну. Досвідчений працівник може спакувати за зміну 6 тисяч брусків. За рік одна така фабрика випускає понад 100 тонн мила.

    Ісмаїл аль-Сарафанді, працівник миловарні: "Раніше нашого товару купували ще більше".

    За всю тисячолітню історію найбільше мила в палестинців купували наприкінці ХІХ-го сторіччя. Тоді люди зрозуміли - воно не лише приємно пахне, але й вбиває мікроби. Тодішня промисловість не встигала за зростанням попиту, його задовольняли старовинні миловарні. У наші дні з 40-ка фабрик у Наблусі лишилися тільки три. Вони справно постачають натуральне мило екологічним крамницям по всьому світу та цікаве видовище іноземним туристам.

    Ксенія Новікова, 5 канал.

    Попередній матеріал
    Стрілянина у британському містечку Петерлі - 4 загиблих
    Наступний матеріал
    "Укроборонпром": Ми не торгуємо з Росією з середини 2014 року
    Теги: