5.ua

На саміті Великої двадцятки не вдалося дійти згоди щодо методів вирішення сирійського конфлікту

     

    Із Санкт-Петербурга - до Женеви. Надії адвокатів за мирне врегулювання сирійської кризи, що не матеріалізувалися у Північній столиці Росії, тепер покладають на конференцію у Швейцарії, час якої досі не призначений. На 35-ти сторінках підсумкової декларації за результатами Джі-20 про Сирію - жодного слова. Правозахисники вже охарактеризували саміт у Пітері, як провальний.

    Тім Костелло , директор організації World Vision: «Я дуже розчарований. Гадаю, жінки та діти у Сирії стежать за самітом і досі сподіваються, що може статися прорив, адже тут представлені всі учасники Ради Безпеки».

    Обама скасував заплановану з Путіним зустріч віч-на-віч через надання Росією тимчасового політичного притулку екс-співробітнику ЦРУ Едварду Сноудену. Однак одним рукостисканням спілкування між президентами Росії та США на форумі не обмежилося. На прес-конференції за результатами саміту Володимир Путін заявив, що таки говорив із Обамою впродовж півгодини. До зустрічі між лідерами США та Росії закликав і Михайло Горбачов. Розмова з Обамою, за словами російського лідера, була дружньою і конструктивною, однак у питанні сирійського конфлікту кожен залишився при своїй думці. Загибель 1400 мирних мешканців передмістя Дамаска Путін назвав провокацією бойовиків. А розгортання воєнних дій у регіоні - контрпродуктивним кроком для світової економіки, яка ще не оговталася від глобальної кризи.

    Володимир Путін, президент Росії: «Все, что связано с событиями на ближнем востоке, самым серьезным образом отражается на мировой экономике, потому что это регион, снабжающий всю мировую экономику - ну, во всяком случае, значительную ее часть - энергоресурсами. Мы знаем, как только там происходят какие-то столкновения и катаклизмы, сразу растут цены на энергоносители. А что это значит? Это значит, что они, эти цены, подавляют развитие мировой экономики. В такое тяжелое в целом для мировой экономики время, дестабилизировать ситуацию на ближнем востоке – контрпродуктивно».

    До мирного врегулювання закликав і Пан Гі Мун. Генеральний секретар ООН у котре наголосив, що інтервенцію до Сирії має погодити Рада Безпеки. Тим часом Пан Гі Мун попросив 4 з половиною мільярди доларів на гуманітарну допомогу для сирійців, зокрема, біженців. Британія вже заявила, що пожертвує 80 мільйонів доларів. На дипломатичне розв'язання сирійської кризи сподіваються і у Євросоюзі. Про це на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС заявила Кетрін Ештон.

    Кетрін Ештон, верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки: «Світове співтовариство має пам'ятати, у чому воно погоджується щодо ситуації у Сирії. По-перше, відраза до застосування хімічної зброї. У жодній з моїх розмов у світі та всередині ЄС ніхто не ставить під сумнів, що хімічна атака мала місце. По-друге, важливість ООН. Авторитет Ради Безпеки, а також Пан Гі Муна та Лахдара Брахімі, якому надали вкрай складне завдання просувати справу до найголовнішого - вирішення конфлікту у дипломатичному, політичному руслі».

    Та попри розбіжності між Вашингтоном і Москвою, Обама з Путіним вирішили продовжити переговори щодо Сирії. Це завдання президенти доручили своїм міністрам закордонних справ. Сергій Лавров і Джон Керрі мають зустрітися вже найближчим часом.

    Мирослава Пеца, «5 канал».

    Попередній матеріал
    У Мистецькому арсеналі відкрили Арсенал ідей
    Наступний матеріал
    Розслідування за фактом перешкоджання діяльності журналістам «5 каналу» розпочали в Донецьку [відео]
    Теги: