Вісімнадцять тисяч людей з`їхалися зустріти літнє сонцестояння - у Стоунхенджі, язичницькій святині Європи. 21-е червня - один із небагатьох днів, коли дозволено заходити усередину кам`яного кола і навіть - торкатися пам`ятки. Кульмінацією свята є схід сонця, коли розпочинається найдовший день у році.

Король Артур Пендраґон, головний друїд: "Ми будемо вітати сонце, дивитися на це божествене чудо, на цю двоїнУ Божества, де є і чоловіче і жіноче начало. Це як одна зі східних теорій, Земля - священна Богиня, і Сонце, наче Бог. Без них - нас би не було. Нас не було б і без дощу, і без вітру, без вогню, без тепла сонця, і, певна річ - нас не було б тут без цієї землі. І саме це ми вшановуємо".

Більшість присутніх тут - у кельтських костюмах, язичницьких масках та вінках із квітів. Вони сповідують друїдизм - давню язичницьку релігію, яка вважає Стоунхендж своєю святинею, ось уже дві тисячі років.

Маріта, прочанка із Латвії: "Це - Сонцестояння, а ми, латиші - ми язичники І ми святкуємо цей день. Щоправда, трохи інакше, аніж тут. Але нам цікаво було подивитися, як це роблять британці".

Тіа, прочанка: "Стоунхендж - це історичне місце, перш за все тому, що багато наших предків поховані тут. Це - сакральне місце вже віддавна, тут особлива атмосфера. Звісно, це купа каміння, яку люди принесли сюди, і невідомо - з якої причини. Але так багато народу надають цьому місцю сакрального змісту, що воно - дійсно особливе".

Стоунхендж почали будувати за три тисячі років до початку нашої ери. Споруджували і перебудовували у три фази, упродовж цілого тисячоліття. Досі невідомо, як вдавалося у давнину поставити це каміння вертикально. Адже кожна брила важить кілька десятків тонн. Сперечаються науковці і щодо призначення Стунхенджа. Точно встановлено - тут були поховання, наймовірніше - місцевої еліти. Також пам`ятка могла слугувати як обсерваторія або ж - навігаційна система.

Нонна Стефанова, 5 канал