В Україні не вистачає працівників в`язниць (РЕПОРТАЖ)

    Україна посідає восьме місце у світі за кількістю в`язнів. У тюрмах відбувають покарання близько ста сорока тисяч засуджених. Разом із цим меншає охочих працювати у закладах позбавлення волі. Бракує не лише медиків та психологів, а й навіть інспекторів-охоронців.
    Олександр Аргат, 5 канал: "Це Білоцерківська виправна колонія. Вільних місць для тих, хто потрапляє сюди не з власної волі, майже немає. В`язниця укомплектована на 90 відсотків. Натомість тих, хто приходить сюди працювати за власним бажанням наглядачем або тюремним лікарем з кожним роком все менше".

    Сергій Шишкін прийшов працювати до колонії шість років тому після служби у війську. Зараз він інспектор відділу нагляду та безпеки. Робочі години і дні Сергія минають поміж в`язнями, які у цій колонії відбувають вже не перший термін. Огляд кімнат засуджених, їхніх особистих речей, обшук перед обідом - все це щоденний обов`язок Сергія. Нині до всього ніби звик, а ось на початках було складно.

    Сергій Шишкін, інспектор служби безпеки й нагляду: "Когда я первый раз пришёл, не зная этот мир, не зная что и чем они живут, на меня смотрели тисячи глаз и я не знал, что делать, как себя повести. И это впринципе была самая экстремальная ситуация. Я впринципе её переборол в себе. И сейчас оно входит как в обыденный режим".

    Умови праці Сергія та його колег украй небезпечні. Працівники тюрми постійно ризикують заразитися інфекційними хворобами, яких не бракує в зоні, особливо серед новоприбулих в`язнів. І якщо туберкульоз у Білоцерківській колонії, на відміну від інших українських тюрем, удалося приборкати, то від ВІЛ-інфекції тут ніхто не застрахований. 

    Петро Чирка, начальник медичної частини: "Начинає шантажувати. Я от поріжуся, а кров`ю тебе забрискаю. Або - я нанесу собі ушкодження, а ви будете розбиратися".

    Співробітникам колонії доводиться працювати під постійним психологічним тиском. Люди за короткий час "вигорають". До того ж, скаражаться, останнім часом у засобах масової інформації з`явився шквал критики на адресу Департаменту з питань виконання покарань. Так постійно повідомляється про нелюдські умови утримання та побиття засуджених. Щоправда, те що багато таких акцій протесту насправді мають на меті лише домогтися від адміністрації якихось поступок, -  визнають і самі засуджені.

    Юрій Левін, в`язень: "Как правило возникают какие то вопросы, подбивается определенное количество осуждённых, среди них есть какой-то заводило, подбивают людей, начинают какие-то требования выдвигать, бывает доходит до голодовки".

    Заробітна плата на зоні колись була вищою ніж у інших силовиків. Тепер скаржаться - офіцер Департаменту отримує менше аніж прапорщик у війську. Оклад працівників тюрем рідко перевищує тисячу гривень. Тому хтось шукає нову роботу, а дехто вдається до іншого заробітку - постачає ув`язненим продукти, цигарки та навіть наркотики.

    Олег Осіпов, заступник начальника колонії: "Враховуючи те, що великий недостаток в кадровому плані мають місце впринципі такі випадки. Ну це випадки поодинокі. І ми з цим намагаємося все ж таки боротись"."

    Саме через такі умови праці, низьку зарплату та відсутність перспективи отримати житло зараз у Білоцерківський колонії є вакансії на 50 посад. Служба безпеки й нагляду сформована лише на три чверті. Тому службовці чергують через дві доби, а не через три, як заведено. Склад медичної частини колонії лише за півроку оновився на вісімдесят відсотків. Загалом же в українських тюрмах за останні роки створили 1800 вакансій. І як їх заповнити - у Департаменті з питань виконання покарань не знають.

    Олександр Аргат, Сергій Азаренко, 5 канал
    Попередній матеріал
    Кириленко: доля демкоаліції залежить від БЮТ
    Наступний матеріал
    Україна спроможна самостійно виробляти комплектуючі до військової техніки – Гройсман
    Теги: