Київ
  • Київ
  • Вінниця‎
  • Дніпропетровськ‎
  • Донецьк‎
  • Житомир‎
  • Запоріжж я‎
  • Івано-Франківськ
  • Кіровоград
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Львів‎
  • Миколаїв‎
  • Одеса‎
  • Полтава
  • Рівне‎
  • Сімферополь
  • Севастополь
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький‎
  • Черкаси‎
  • Чернівці‎
  • Чернігів‎
-9°C
USD
  • EUR
  • RUR
  • USD
26.02
Завантаження
Сховати

У Макіївці на Донеччині стоїть єдиний в Україні пам`ятник дітям-донорам

Єдиний в Україні пам`ятник дітям-донорам існує в Макіївці на Донеччині. Там під час Другої світової розташовувався притулок, де у його малих бранців брали кров для німецьких солдатів. Тоді загинули сотні малюків. Наймолодшим донорам було всього 6 місяців. Ті, хто вижив, досі доводять, що вони стали жертвами нацизму. Україна їх такими не визнає.

Галина Іллющенко-Самохіна: "Вот окно, оно сейчас застроено, этой застройки не было. Вот здесь за этим окном сидел врач. Противоположная сторона – там кушетка стояла Вот в этой комнате у нас брали кровь". 

Пані Галина з болем пригадує своє дитинство. У 1942-му їй ледь виповнилося вісім, коли вона з молодшим братом потрапила до притулку. Там вони стали донорами для солдатів Вермахту. Окрім того, каже жінка, діти були ще й піддослідним матеріалом для нацистських лікарів. 

Галина Іллющенко-Самохіна: "Я увидела на руке у меня были какие-то провода. Я, конечно, со страха потеряла сознание, с испугу. Сколько я так лежала - я не знаю. Но только помню, он меня поднимал за плечи потихоньку. И вот дал какую-то таблеточку темную".

Скільки таких донорів пройшло через макіївський притулок - ніхто не рахував.

Лариса Симонова, голова макіївської міської організації в’язнів-жертв нацизму: "Там было собрано до начала 43-го года, более 600 детей - это так, не визуально, со слов. Но очевидно, там детей было много, там дети умирали, и вот даже в том документе было написано – без санитарного ухода, без пищи - эти дети находились как подопытные животные". 

День Перемоги Галина зустріла в дитячому будинку в Торезі. У сусіднє місто дітей одразу перевезли після визволення Макіївки. 

Галина Іллющенко-Самохіна: "День победы это был в детдоме. Радости было - вы знаете, наша воспитательница, она платье красное порезала на бантики, и всем прицепила бантики красные. Свое дорогое платье. Мы вообще были все в восторге, прыгали, танцевали, кричали".

Отримати статус "жертви нацизму" на батьківщині жінка так і не змогла. Довідки, якої вимагають чиновникики, у німецьких архівах немає. Так само, як того, що у маленьких бранців брали кров та ставили над ними досліди. Натомість, Німеччина визнала пані Галину жертвою нацизму і навіть запрошувала неодноразово на гостини. Нині на макіївському пам`ятнику дітям-донорам - 120 висічених імен загиблих бранців макіївського притулку. Імена тих, яких удалося віднайти.

Юлія Божко, Євген Гончаренко, Макіївка, Донеччина, 5 канал. 

Теги:
Останнє редагування: 14:09 9 травня 2011
Новини партнерів