Київ
  • Київ
  • Вінниця‎
  • Дніпропетровськ‎
  • Донецьк‎
  • Житомир‎
  • Запоріжж я‎
  • Івано-Франківськ
  • Кіровоград
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Львів‎
  • Миколаїв‎
  • Одеса‎
  • Полтава
  • Рівне‎
  • Сімферополь
  • Севастополь
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький‎
  • Черкаси‎
  • Чернівці‎
  • Чернігів‎
-9°C
USD
  • EUR
  • RUR
  • USD
26.02
Завантаження
Сховати

У Львові відзначили День батяра (репортаж)

День батяра замість дня солідарності трудящих. У Львові на першотравень роблять акцент на гульвіс. Батяр - феномен львіської міської культури початку XX століття. Плейбоїв українського П`ємонту легко впізнати за витонченими манерами, стильним вбранням та обов`язковим атрибутом кожного батяра ляскою, тобто палицею.

Львів перетворився на батярське місто. Тут гуляють, веселяться, бешкетують. Саме на цьому знаються батярі - з угорської мови це слово перекладається як розбишака та гульвіса. Батярство набуло розквіту у Львові в передвоєнний час, кажуть історики. Такого феномена не знало жодне інше місто України. Батярі - це своєрідний прошарок містян. Вони по іншому одягалися, співали, танцювали та мали свою гвару, тобто мову. Чимало батярських слів львів`яни використовують і досі. Богдан Рибка – батяр у другому поколінні. Про життя цих людей дізнався від батька, який батярував ще до війни.

Богдан Рибка, батяр: "Це були такі дрібні хулігани трохи, знаєте, комусь шибку розбити, десь там на пиві не поділили дівку, набили один одному писки. Але це не доходило до якогось кривавого побоїща. Навпаки батяри, вони воювали зі злодіями, вони їх називали кіндерами і виганяли зі свого району, тлумили і все решта".

Лише цього дня львів`яни можуть навчитися батярських танців та пісень. Слова куплетів прості - тож уже за кілька хвилин і туристи підхоплювали мелодію. І хоча батяр – це історичний персонаж, зустріти його можна і в наш час. Львовознавці, брати Радковці вже декілька років розповідають пригоди батярів гостям міста. Вони пояснюють, чим відрізняється батяр від простого міщанина.

Іван Радковець, львовознавец: "Батяр міг собі дозволити до циліндра одіти краватку, а до картатої камізельки одіти собі доброго кравата у вигляді метелика, ну і ляска в руках – це як атрибут".

З елітою львівських вулиць, як любили себе називати батярі, фотографуються усі охочі. Утім, міським гульвісам більше до вподоби витівки. Вони запрошували "попрацювати" із рогаткою.  Поцілити у банку з-під пива вдалося не всім.

Юрій Гануляк, батяр: "Згадав дитинство, я думаю кожен львів`янин колись стріляв з рогатки. Але то тільки по львівськи можна стріляти з рогатки кавою по банках з-під пива, то тільки може бути у Львові".

Жінка - супутниця батяра, називатися батяркою не могла, звичаї не дозволяли. А от стати його колежанкою - це честь для дами. Тож,  жінок на святі було чимало.

Мирослава Сидор, колєжанка батяра: "Кожна львів`янка завжди прагнула до якоїсь естетики і романтики водночас і до забави при тому. Може він трішки екстравагантний, але справа в тому, що можна відпочити коли змінюєш всі будні на таке свято".

Пізнавали батярську субкультуру у Львові до самого вечора. Організатори свята вже відзначили тенденцію - містяни охочіше вшановують батяра, ніж першотравень.

Олександр Ваврищук, Євген Радіон, Львів, 5 канал

***

ЗАВАНТАЖИТИ ВІДЕОСЮЖЕТ (8.64Мб)
Теги:
Останнє редагування: 23:15 1 травня 2009
Новини партнерів
останні новини