На Донеччині паралімпієць мусить долати по 70 км. щодня щоби дістатися на тренування [відео]

    Жага перемоги - інвалід-візочник із Красноармійська майже щодня долає 70 кілометрів, щоби дістатися тренування у Донецьку зі стрільби з лука. Він мріє стати призером паралімпіади. Утім, на заваді майбутньому чемпіону стає елементарна відсутність пандусів в автобусах.

    Спочатку рейсовим автобусом, потім маршруткою і - нарешті - кілометр на візку вздовж траси. Такий маршрут, у холод та спеку, щоразу долає Максим Кошулько, щоб потрапити до спортзали на двогодинні тренування.

    Максим Кошулько, спортсмен: "Пандус откройте".

    Водій: "Попробуем, если не примерз".

    Єдиний на всю область тренер зі стрільби з лука працює у Донецьку. Максим же мешкає у Красноармійську. Відмовитися від занятть 30-річний спортсмен може хіба що через замети на дорогах, або - якщо ніхто не допоможе йому потрапити до автобуса.

    Максим Кошулько, спортсмен: "Приходится кого-то просить, чтобы помогли поднятся в автобус. Постоянно приходится испытывать чувство, еще больше себя чувствуешь инвалидом. Хотя я себя таким не считаю".

    Чотири роки тому життя Максима поділилося на до та після ДТП, в яку він потрапив разом з другом. Сенсом життя після аварії став спорт. Вже понад рік хлопець займається стрільбою з лука. Двічі на тиждень долає понад 70 кілометрів, щоб потрапити до спортивної зали. Якщо не вдається - займається вдома.

    Максим Кошулько, спортсмен: "Так как у меня дома нет лука, у меня такой эспандер, можно выполнять на нем несколько упражнений. Я вот им имитирую на нем лук. Растяжку каждый день  делаю".

    Людмила Кужель, тренер: "Значит, четко подбородочек и протягиваем, здесь упорчик хорошо держим и протягиваем. Хорошо".

    Тренер вірить у потенціал Максима. Проте зазначає: щоб техніку пострілу довести до ідеалу, тренування мають бути частішими.

    Людмила Кужель, тренер: "Конечно, если бы он находился здесь, продвижение его, как спортсмена, были бы гораздо быстрее и эффективнее. Если ему поможет город, где он живет, хотя бы создаст небольшие условия, то приезжая сюда на сборы, я могу давать ему задания определенные и контролировать, что не сделал за тот период, когда он не находился под моим контролем".

    Максим Кошулько, спортсмен: "Совсем плохо - это когда ты совсем в мишень не попадаешь, в идеале - в центр".

    Після тренування Максим повертається додому тією ж дорогою. Спортсмен каже: 70 кілометрів - це не такий вже довгий шлях до перемоги. Він вірить, що за чотири роки вийде під прапором України на Паралімпіаді 2016-го року.

    Юлія Божко, Євген Гончаренко, Донецьк, 5 канал.

    Попередній матеріал
    Жерар Депардьє відмовляється від громадянства Франції через високі податки
    Наступний матеріал
    Прощальний подарунок: В останні години президентства Обама виділив Палестині понад $200 млн
    Теги: