Про це в ефірі "5 каналу" у програмі "Інформаційний день" розповіла директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко.

"Це за критерієм посади. Це не стосується майнової перевірки, це не стосується перевірки на досвід у тоталітарних режимах, хто був у КГБ, в комуністичній партії, це виключно за посадами – те, що Міністерство юстиції може перевірити або скласти відомості, от за цим критерієм люстрація спрацювала на 98%. Тобто, уявіть, у країні більше 40 млн людей і на момент вступу закону в силу – 700 тис. посадовців, з них 300 тис. держслужбовців. Закон – "добрий" закон про люстрацію, не такий, на який очікувало суспільство. Бо суспільство очікує радикальної, широкої люстрації. Але закон про люстрацію приймав той самий парламент, який голосував за диктаторські закони. Вони його прийняли вимушено, і вони зробили найбільш для себе сприятливий, тобто мінімум, який вимагало суспільство. І цей закон визначає, по рівню посад, приблизно 5 тис. осіб, які очолювали найбільші відомства і більше не мають доступу до держслужби", – зазначила Козаченко.