Київ
  • Київ
  • Вінниця‎
  • Дніпропетровськ‎
  • Донецьк‎
  • Житомир‎
  • Запоріжж я‎
  • Івано-Франківськ
  • Кіровоград
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Львів‎
  • Миколаїв‎
  • Одеса‎
  • Полтава
  • Рівне‎
  • Сімферополь
  • Севастополь
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький‎
  • Черкаси‎
  • Чернівці‎
  • Чернігів‎
-9°C
USD
  • EUR
  • RUR
  • USD
25.77
Завантаження
Сховати

70-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному яру [відео]

Сімдесяті роковини від початку масових розстрілів у Бабиному яру у Києві. З вересня 1941-го року і до закінчення війни нацисти убили тут від 100 до 200 тисяч людей. Серед них були люди різних віросповідань та політичних поглядів - євреї, роми, українці та росіяни.

Німецьке оголошення, опубліковане у 1941 році із закликом до всіх євреїв Києва прийти з речами до Бабиного яру, вважають початком масових розстрілів. За два перші дні нацисти стратили майже 34 тисячі євреїв. Знищували також українців, росіян, ромів. Врятуватися вдалося одиницям. Серед них і тітка киянина Михайла Конденка. Від смерті 17-річну дівчину врятував закоханий мадяр.

Михайло Конденко, представник ромської громади: "Однажды он пришел к деду, а он говорит - уже нет моей Маруськи. А де вона, - спрашивает. А ее забрали, - он говорит, я тебе ее отдам, если ты ее спасешь".

Разом із тіткою Михайла Конденка нацисти забрали ще кількох членів їхньої родини. Але врятуватися їм не вдалося. Пізніше дідусь розповідав Михайлу Васильовичу, що ромів до Бабиного яру звозили цілими таборами.

Михайло Конденко, представник ромської громади: "В то время три дня дышала земля. По ночам там раздавались стоны - кто-то был ранен, кого-то убили сразу, кто-то умирал постепенно. Вы представляете этот весь ужас".

Тривалий час вважалося, що розстрілювати мирне населення нацистам допомагали члени Організації українських націоналістів. Цього року історики вперше опублікували документи та фотографії з німецьких архівів. Вони доводять - ОУНівці не лише не співпрацювали з окупантами, а й боролися проти них, за що і були розстріляні тут, у Бабиному яру.

Роман Круцик, голова Київської Організації товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса: "Видуманий міф, брехня, нібито у Бабиному яру розстрілювали Буковинський курінь - серед портретів є портрети людей власне з Буковинського куреня, яких розстріляли теж фашисти у Бабиному ярі".

Історики і досі не знають і десятої частини імен людей, які знайшли останній спочинок у Бабиному яру, стверджує науковець Сергій Кот. Він упевнений - уряд має виділити кошти для збору цієї інформації, а також для дослідження самої території Яру.

Сергій Кот, історик: "Підняти старі карти, зібрати свідчення очевидців, і, принаймні, на сучасних мапах нанести ту картину 1941-1942 років. Нанести всі зони, об’єкти, щоб ми розуміли, що в нас ще залишилося з меморіальної частини".

Історик упевнений: Бабин яр має стати символом скорботи всіх людей - незалежно від національності, віросповідань, політичних поглядів.

Дар`я Безродна, Олексій Іванченков, 5 канал

Теги:
Останнє редагування: 14:29 29 вересня 2011
Новини партнерів