Київ
  • Київ
  • Вінниця‎
  • Дніпропетровськ‎
  • Донецьк‎
  • Житомир‎
  • Запоріжж я‎
  • Івано-Франківськ
  • Кіровоград
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Львів‎
  • Миколаїв‎
  • Одеса‎
  • Полтава
  • Рівне‎
  • Сімферополь
  • Севастополь
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький‎
  • Черкаси‎
  • Чернівці‎
  • Чернігів‎
-9°C
USD
  • EUR
  • RUR
  • USD
26.02
Завантаження
Сховати

Єдину систему контролю та обліку доз опромінення узялися створювати науковці

Опромінення під ревізію. Єдину систему контролю та обліку доз опромінення узялися створювати науковці разом із держінспекцією ядерного регулювання. Скільки цей план коштуватиме державі - дізнавалася Людмила Голоднік.

Ірина Ананченко, медсестра відділення радіонуклідної діагностики Інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромаданова АМН України: "Свинцовий фартушок у мене такий, бачите. Рукавички звичайні. А ще є такі рукавички, якщо висока активність. І контейнер, в який я ставлю речовину звичайну".

Без цих засобів захисту медсестра Ірина не зможе робити ін’єкції радіоактивними речовинами. А без цих небезпечних уколів неможлива діагностика пацієнтів. Приміром, у такій томографічній гама-камері.

Шприци, голки та вата після радіоактивного уколу стають небезпечними. Їх викидають у спеціальні  контейнери. Якщо у персоналу є підозри, що шкідлива речовина потрапила на тіло - це можна негайно перевірити.

До того ж у працівників відділення є персональні дозиметри. Вони вимірюють рівень опромінення.  

Сергій Макеєв, заввідділення радіонуклідної діагностики Інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромаданова АМН України: "Всередині цього дозиметра знаходяться два невеличкі кристали, які накопичують радіактивність за певний проміжок часу. І вже організація, яка проводить  контроль по накопиченій активності, визначає, яку дозу отримав працюючий".      

В Україні дозиметричні служби працюють у тринадцяти областях. Науковці у якості їхніх досліджень сумніваються.

Вадим Чумак, керівник лабораторії дозиметрії зовнішнього опромінення Наукового центру радіаційної медицини АМН України: "Проблема в тому, що зараз те обладнання, ті методики, те оснащення і компетенція людей, які здійснюють цей контроль - вони не дозволяють визначати всі ці різні дози".

За словами науковця, в Україні не контролюються дози опромінення на кришталик ока, шкіру та жіночі дітородні органи. Відтак, Вадим Чумак закликає користуватися сучасними дозиметрами.

Вадим Чумак, керівник лабораторії дозиметрії зовнішнього опромінення Наукового центру радіаційної медицини АМН України: "Він дозволяє визначити дозу не лише на все тіло, але й на кришталик і на шкіру. Це те, що жодна лабораторія не може робити в Україні. Ми можемо, але ми єдині".  

Створювати єдину систему контролю та обліку доз професійного опромінення узялися науковці разом із держінспекцією ядерного регулювання. Утім державі за це треба заплатити 40 мільйонів гривень.  

Ольга Макаровська, заступник голови Держінспекції ядерного регулювання України: "Мы в самое ближайшее время мы будем подавать обновлённое постановление Кабмина. Если будет ритмичное финансирование, мы обязательно справимся в пять лет. Одним из завершеющих элементов создания этой системы будет национальный регистр доз".

Від нього буде залежати здоров’я майже п’ятдесяти тисяч науковців, працівників ядерної медицини, АЕС тощо. Керівники небезпечних підприємств отримають  рекомендації, як можна удосконалити умови праці.

Людмила Голоднік, Віктор Сніжко, "5 канал" 

Теги:
Останнє редагування: 21:20 1 червня 2015
Новини партнерів