Книга Добра
Книга Добра
5.ua

Український культурний центр у Естонії створює справжню живу книгу – сюжет

"Книга Доброти" – зібрання пересічних історій про вияв людського добра від авторів з усіх областей України. А ще вона може прорости – у прямому сенсі

Один із найактивніших закордонних українських культурних центрів працює в Естонії. Тамтешні українці відзначають усі офіційні та релігійні свята Батьківщини, збирають допомогу війську, намагаються просувати українську культуру в країнах Балтії. Цілком достатньо діянь, аби був привід напроситися в гості до активної української громади – кореспондент "5 каналу" так і зробив.

Ворота історичної будівлі в самому центрі Таллінна відчиняє керівник українського культурного центру Анатолій Лютюк. Всередині у цей час – вирує робота. На першому поверсі – греко-католицька церква. На другому – клас каліграфії, де дорослі і діти вчаться виводити літери, як сотні років тому це робилося в монастирях та стародавніх друкарнях.

Мешканка Таллінна Тамара вже кілька місяців вивчає мистецтво каліграфії. Віднедавна з нею приходить і її 12-річний син, який теж зацікавився мистецтвом створення текстів вручну. Виводити літери на папері їх вчить науковець і волонтерка з Чехії.

Анатолій Лютюк перетворив український культурний центр на друкарню, де стародавнім способом створюються книжки. У приміщенні "народжується" папір, на який наносять літери та малюнки. Це живі книги, як наголошує Лютюк. В сторінки вплітається насіння рослин, яке, за бажанням власника, може прорости. Каже: "Ну, він інформативний такий. Наприклад, поштівку чи візитівку береш, послав комусь, він закопав і щось йому виросло".

"Книга Доброти" – один із наймасштабніших проектів Анатолія Лютюка. Це зібрання пересічних історій про вияв людського добра від авторів з усіх областей України. Як дітей так і дорослих, цивільних і військових. До сторінок "Книги доброти" упорядник планує додавати елементи одягу автора та навіть рослини з його місцевості. Анатолій Лютюк наводить приклад історії, яку записав власноруч під час відвідування зони бойових дій в Авдіївці.

"Прилетіла міна 82-го калібру і не вибухнула. Коли воїни підійшли до неї, у неї не було детонатора. І було написано: "ребята, это все, что могу сделать для вас". Десь так воно виглядає. І потім воїн сказав, що це взагалі історія з чеченської війни. Сказав, що це класно, коли історія має послідовників. І як ми опублікуємо цю історію, і вона буде інспірувати якісь добрі справи", – розповів керівник Українського культурного центру.

Над проектом живої книги з Анатолієм працює кілька десятків волонтерів з різних країн світу. Анна Каліцун серед них. У вільний від роботи час працівниця банківської сфери допомагає сплітати сторінки майбутніх книжок. Розказує: "Ціль цього проекту – показати, що не всі люди такі погані, незалежно від того, якої вони національності, що є добрі люди на землі, готові допомогти"

Художник зі Львова Павло Приймич переконаний, що "Книга доброти" виникла як реакція на події в Україні. Він також працює над багатьма мистецькими проектами, створеними в цих стінах. Коли ідея "Книга доброти" ще тільки народжувалася, Павло брав активну участь у її обговоренні. "Реакція, яка би дала надію, віру в добро. І це можна зробити за допомогою хороших вчинків", – розповідає він.

Планується, що перші екземпляри "Книги доброти" обмеженим накладом мають вийти друком вже у травні 2017 року. Нині історії доброти збирають українські волонтери і надсилають до Естонії.

Дмитро Мороз та Анна Кудрявцева, "5 канал"

Попередній матеріал
В Україні на сайті МВС запрацював сервіс пошуку втрачених паспортів
Наступний матеріал
"Це стосується керівництва НБУ": Ситник прокоментував обшуки у Нацбанку