У Києві пройшов допрем`єрний показ фільму про Чорнобильську катастрофум [репортаж, відео]

    Учасник цьогорічного Берлінале, стрічка "У суботу", за тиждень з`явиться на великих екранах України. Напередодні ж у Києві влаштували допрем`єрний показ картини. Фільм спільного виробництва Росії, України та Німеччини оповідає історію одного дня - 26 квітня 1986 року, коли на ЧАЕС вже сталася аварія, а життя у Прип`яті ще кипіло.

    Ці кадри першими побачили журі престижного Берлінського кінофестивалю. Три місяці потому стрічка "У суботу" українсько-російсько-німецького виробництва нарешті завітала до України. На честь прем`єри влаштували справжній світський прийом.

    Маргарита Cічкар, ресторатор: "Я уверена, что фильм меня впечатлит. Он не комедийный однозначно, фильм достаточно тяжелый, такие фильмы дают возможность задуматься над тем, что происходит в мире".

    Анатолій Метешко, режисер: "Міндадзе - це дуже відомий режисер, в нього багато фільмів, які треба дивитись. Тому чекаємо чогось цікавого".

    Режисер картини - росіянин Олександр Міндадзе - стрічку про Чорнобиль привіз до Києва у власний день народження. Знає: багато глядачів чекали від нього фільму-катастрофи. Та повідати хотів зовсім інше.   

    Олександр Міндадзе, режисер: "Это не прямая история о Чернобыле, с выяснением причин, что ж там случилось. Мы снимали о том, о чем снимали. О городе Припяти, о некоем человеке, который знает. И так вместе со своими друзьями и остается на этом корабле, как на "Титанике" оркестр".

    Ця людина - комсомолець Валерій Кабиш. Зруйнований реактор вночі 26 квітня він бачить на власні очі. Та попередити мешканців Прип`яті про смертельну небезпеку не наважується - керівництво забороняє. Накивати п`ятами із Прип`яті він вирішує лише з однією людиною - коханою дівчиною. Та волею долі, разом із приреченими жителями, герой лишається у зараженому місті. Горе топить у пляшці на весіллі товариша. Це бенкет під час чуми. Та стурбованості не приховати. Замість діалогів тут говорять очі.   

    Антон Шагін, актор: "В этой работе я понял важное - интереснее молчать, чем говорить. И интереснее сыграть без слов".

    Таких весіль в той фатальний день було шістнадцять. І хоч люди передчували, що на ЧАЕС щось сталося, тікати з міста ніхто і не думав. Надто важко було полишити звичне життя. Про це режисер фільму дізнався із свідчень прип`ятчан. Їх перегортав кілька томів. Звідти ж з`ясував і як виглядало місто у вісімдесятих. У пошуках аналога Прип`яті знімальна група об`їздила усю Україну. Зупинилися на урбаністичних пейзажах східних Енергодара та Світлодара. В одному з міст за два місяці відтворили чи не точну копію чорнобильського реактора. Більшої реальності додала комп`ютерна графіка.

    Та зусиль знімальної групи на Заході - як слід не оцінили. Фільм потрапив до основної програми Берлінале, проте нагород не виборов. Виконавчий продюсер стрічки, німкеня Сімона Бауман, певна: все через різницю у менталітетах. 

    Сімона Бауман, продюсер: "Наши зрители не поняли, почему эти молодые люди не уходят с этого места, почему там остались. Конечно, у них не хватает советского контекста, что так просто у людей не было своих машин - ходить пешком, что ли - и куда уйти?".

    Чи осягнуть українці трагічний оптимізм картини - стане відомо за тиждень. Тоді стрічка "У суботу" з`явиться на великих екранах. 

    Марія Коренюк, Іван Головач, 5 канал.

    Попередній матеріал
    Жертвами серії торнадо у США стали до 300 осіб
    Наступний матеріал
    У Великій Британії на аукціоні за $232 тис. продали шубу бортпровідниці "Титаніка"
    Теги: