Музейники оцифрували унікальні документи зі спадку Тараса Шевченка [відео]

    Унікальні архівні документи - метрична книга із записом про народження Тараса Шевченка, особиста справа Кобзаря під час навчання у Санкт-Петербурзькій Академії художеств та "Гайдамаки" з автографом поета - відтепер кожен охочий може погортати онлайн. На сайті Національного музею Шевченка запрацював електронний архів.

    Таке бачили на власні очі лише обрані науковці. Папірець закладений - тут якраз інформація про народження Тараса Шевченка.

    Метричну книгу 1795-го року оберігають в архіві, як зіницю ока, і до рук навіть працівникам музею не дають.

    Юлія Шиленко, головний зберігач Національного музею Тараса Шевченка: "Кожне доторкання до експонату йому шкодить".

    Та тепер кожен може погортати сторінки експоната і пересвідчитися, що Шевченко дійсно народився у Моринцях, а батька його звали Григорієм. Щоправда, лише он-лайн.

    Тетяна Беляєва, директор компанії "Електронні архіви України": "Мы старались не изменять сильно фон документа, тот, который он был первоначально. Мы старались его сохранить для того, чтобы показать дух времени".

    На сайті музею документи посортували. Відсканували у кольорі, написане можна збільшувати і переглядати он-лайн на веб-сторінці. І все це - безкоштновно.

    Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка: "Коли захалявну книжечку, ну більш-менш всі її уявляють, виставляють в вітрині - це тільки один розворот, а завдяки цим архівам зможете подивитися усі розвороти".

    Місяць сканували, кілька місяців обробляли і розміщували в електронному архіві. Оприлюднити встигли 138 позицій із 35 тисяч, які складають основний фонд. Та музейники хочуть викласти усі документи.

    Михайло Зубор, керівник проекту "Віртуальний архів": "До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка ми б хотіли викласти його весь творчий спадок - мистецька спадщина, картини, замальовки, а також є попередня домовленість, що буде відсканована і оцифрована його творча спадщина, як поета".

    Архів он-лайн потрібен не лише для популяризації Кобзаря, а й для науковців: про всяк випадок, у такий спосіб створюють страхові копії раритетів.

    Ксенія Дворнікова, Олена Сорокіна, 5 канал.

    Попередній матеріал
    В Донецьку судять чоловіка за напад на шахрайську кредитну спілку [відео]
    Наступний матеріал
    Лисенко: ворог гатить із танків, мінометів та бронетехніки
    Теги: