Ліна Костенко презентувала свій перший прозовий роман [репортаж]

    20 років вона мовчала, і напередодні Святого Миколая зробила своїм читачам подарунок. Ліна Костенко надрукувала свій перший прозовий роман - "Записки українського самашедшего". Довге мовчання автор пояснює тим, що їй не хотілося говорити погане про рідну державу. А коли вже не могла терпіти - почала писати. Сама Ліна Костенко передбачає - багатьом її роман може не сподобатися.

    Ліна Костенко, письменниця: "У Гоголя є записки самашедшого, а записки українського самашедшего, українське божевілля, я думаю, має погану специфіку, і я хотіла про це написати".

    Я завжди був нормальною людиною - це перша фраза, якою розпочинає свій чоловічий роман Ліна Костенко. Вона лунає із уст українського самашедшого - 35-річного програміста. 

    Ліна Костенко, письменниця: "Це тип людей, яких я люблю. Це молодь, це мій син, це його оточення. Це страшно розумні хлопці й дівчата. Вони часто розумініші, як гуманітарії".

    Молодий інтелігент переживає особисті драми на тлі інформаційних вивихів сучасності. Упродовж дев`яти років Ліна Костенко відстежувала щоденну працю журналістів в Україні та світі. Із реальних парадоксальних подій автор витворює картину божевільного світу.

    Ліна Костенко, письменниця: "Кожен день, кожен місяць я досліджувала - що де відбувається. От тут якраз мені потрібні були журналісти. Недаремно в цій книжці я написала - от хто в нас є - це журналісти. Очі суспільства, яке спить".


    Останні двадцять років Ліна Костенко не будила українське суспільство. Сам на сам переживала події, що відбувалися в Україні. І писала свої роздуми в романі. Багато для кого, припускає автор, цей роман стане дуже гірким миколайчиком. Тим паче, часто її слова стають пророчими.

    Ліна Костенко, письменниця: "Докотили Україну до прірви... всі ці роки я, здається, нікому не заважала. Уже дійшло, треба це перебороти, бо ж втратимо Україну, це ж абсолютний факт. Ту незалежну, ту красиву".

    Іван Малкович зізнається - кілька років терпляче чекав, коли остання крапка в романі буде поставлена. Твір дуже поспішали видати власне до Дня Святого Миколая. Лише за три тижні готовий рукопис став книгою. У видавця була на те й особиста причина.

    Іван Малкович, директор видавництва "Абабагаламага": "Cорок п`ять років із року в рік до нашої хати в Карпатах приходив Святий Миколай, який чомусь мав риси мого тата. І цього року  Миколай забрав його до себе".

    Від "Записок українського самашедшого" відбрунькувався ще один роман. Уже жіночий. І в дальшій перспективі Ліна Костенко має намір потішити читачів книгою про власні експедиції до Чорнобиля. Хоча, визнає автор, поезія їй дається легше.

    Ліна Костенко, письменниця: "Прозу писати страшно важко. Поезію пишеш лівою рукою. А Боже мій. Пишеш завжди - чуєш - віршами. Сам пишеш вірші, а це ж тебе пише".

    Леся Головата, Сергій Клименко, 5 канал

     

    Попередній матеріал
    Вифлеємський вогонь миру вже в Україні [репортаж, відео]
    Наступний матеріал
    3D-тур парламентом: завдяки Google українці зможуть подорожувати Верховною Радою
    Теги: