Міністр освіти і науки Лілія Гриневич
5 канал

Міністр освіти: Про 12 років навчання і виховання патріотизму у школі

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич у програмі "Інформаційний ранок" на "5 каналі" розповіла про реформу середньої школи та виклики на шляху реформування освіти в Україні

СИСТЕМА ОСВІТИ МАЄ ДІЯТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ І ЯКБИ ТЯГНУТИ ЗА СОБОЮ ВІДПОВІДНО ДАЛІ ВЕСЬ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА. ТОМУ ДЛЯ НАС МЕТА – ЦЕ НОВІ ОСВІТНІ ЦІЛІ У ШКОЛІ

– Вчора ви презентували концепцію нової української школи, і напевне, головне те, що почули українці, і журналісти теж, що українська школа – це буде вже 12 років навчання. І українська школа буде ділитися на початкову освіту і професійну освіту. От розкажіть трішки детальніше, що для вас головне у новій концепції нової української школи?

– Насправді не дванадцятий рік головне, а головне те, які результати очікує нова українська школа. Наша школа сьогодні повністю орієнтована на трансляцію знань. Ми фаршируємо дітей знаннями, знаннями, теоретичними знаннями. Дуже мало часу для того, щоб отримувати стійкі навики й уміння, і дуже мало приділяється уваги взагалі цінностям і розумінням, що робити з інформацією. А зараз інформаційний потік драматично великий, і знання можна знайти будь-де, необов’язково у школі. Натомість усі провідні системи освіти зараз переорієнтовані на компетентності. Я поясню, що це таке. Це є якраз комплекс і умінь, і знань, і головне – ставлень того, що з цим робити, як застосовувати це у різних ситуаціях, система цінностей, з якої ти виходиш, коли підходиш до аналізу тієї чи іншої позиції. І, звичайно, що це складно, і на це має бути переорієнтований і зміст освіти, і методи викладання, і нове освітнє середовище у школі. Тому коли ми говоримо про дванадцятий рік, дванадцятий рік – це лише та тривалість навчання, яка забезпечує досягнення такого результату. Яка людина, який випускник потрібен нам в Україні сьогодні? Нам потрібен, по-перше – розвинута особистість, нам потрібен громадянин-патріот у тій ситуації, в якій ми зараз знаходимося. І для нас є важливо, щоб це був інноватор, щоб це була людина, яка може нестандартно мислити, тому що починаючи від того, що це допомагає людині вирішувати власні життєві проблеми, і завершуючи тим, що для України немає іншого прогресивного вибору, як інноваційний шлях розвитку. Ми розуміємо – система освіти має діяти на випередження і якби тягнути за собою відповідно далі весь розвиток суспільства. Тому для нас мета – це нові освітні цілі в цій школі. А тривалість навчання лише забезпечує досягнення цих цілей.

НЕМАЄ ІНШОГО ШЛЯХУ ЯК ПІДВИЩУВАТИ СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ВЧИТЕЛЯ, З ОДНОГО БОКУ, А З ІНШОГО БОКУ – ПОШАНУ ДО ВЧИТЕЛЯ, ЙОГО АВТОНОМІЮ, ЙОГО ПЕДАГОГІЧНУ СВОБОДУ

– Тут головний, точніше, ключовий фактор, я пізніше розпитаю вас, коли саме будуть маленьких українців вчити розуміти, що таке інформація, що з нею робити, але ключовим фактором тут є вчитель. Тобто потрібно або міняти вчителів, або міняти їхні підходи. І найголовніше, ми уже обговорювали з вашим заступником проблему вчителів, що насправді в педвузах зараз ідуть реально трійочники, тобто ті, хто не може нікуди поступити, або дуже вмотивовані люди, які перестають бути вмотивованими, коли вони отримують першу зарплату в школі. Що робити з колективом, який буде навчати цих новітніх маленьких українців?

– Правильно ставите питання, тому що вчитель ключова фігура. І ми можемо писати найкрасивіші концепції, закони, програми, а вчитель заходить до класу, закриває за собою двері і все відбувається так, як він вважає за потрібне. І нам треба вчити вчителів. Вчити тих, яких ми маємо. Ми маємо зараз 450 тисяч вчителів і з ними треба буде працювати. І тому ця реформа не може бути така миттєва. Вона є поступова, по року ми будемо працювати, готувати навчальні матеріали і вчителів. І найбільший виклик, звичайно, – як втягнути в цю професію талановитих, гарних дітей. Тому що сьогодні вступають різні. Справді педагогічні університети цього року на зовнішньому незалежному оцінюванні при вступній кампанії виставили дуже низькі бали. І вступили так само і вмотивовані, і діти з високими балами із ЗНО, і вступили ті, які з низькими балами ЗНО. Немає іншого шляху як підвищувати соціальний статус вчителя, з одного боку, а з іншого боку – пошану до вчителя, його автономію, його педагогічну свободу. Тому що вчитель у нас завжди підлягав величезній кількості циркулярів, звітності. Його використовували інколи не з педагогічною метою. Ви знаєте, інколи на виборах, як треба було вивести на мітинги когось, то тягнули вчителів.

– Найперше вчителів. Хочемо показати вам концепцію нової школи, яку презентували. Ключове – це випускник нової школи – особистість, патріот і новатор. Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти – власне ми демонструємо. В цій концепції, принаймні, описано все ключове. 450 тисяч вчителів вочевидь, що зараз далеко не всі є вмотивовані як фінансово, так і ставлення, я б сказала, учня до вчителя в останні роки дуже сильно погіршилось. Тому що я пам’ятаю як ми ставилися до вчителів, і як зараз ставляться, як кажуть в Одесі: "дві великі різниці". Як з цього вийти? З одного боку, фінансування вчителя, з іншого боку, наче як особистість учень, але привити повагу до вчителя.

– Перш за все, треба піднімати зарплатню вчителя, тому що вчитель повинен почуватися самодостатнім, він має мати час на підвищення кваліфікації, можливість закупити собі літературу і так далі. І зрозуміло, коли йде у нас зараз війна на Сході, 5% ВВП іде на обороноздатність, відтягуються кошти від освіти, це важко зробити. Але я вважаю, що навіть у 2017 році ми хоча б трішки повинні просунути вчителя вгору по тарифній сітці. Єдина тарифна сітка – це система, за якою платиться всім бюджетникам, вчитель там знаходиться, на мою думку, на досить низькому рівні порівняно з тією роботою і суспільною її значимістю, яку він насправді виконує в країні. Бо жодної реформи не буде без саме вчителя.

НЕ МЕНШЕ ТРЬОХ МІНІМАЛЬНИХ ЗАРОБІТНИХ ПЛАТ ПОВИННА БУТИ ПОЧАТКОВА ЗАРОБІТНА ПЛАТА УЧИТЕЛЯ. ЦЕ ПРИБЛИЗНО КОРЕСПОНДУЄ З ТИМ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

– Якою повинна бути зарплата, якою ви б хотіли і якою буде у 2017-му?

–Є проект закону про освіту в парламенті, зрештою ця концепція якраз відображає ідеї цього закону. Тому що людям важко читати закон, і нам треба було зробити комунікаційний документ, який донесе ідеї закону, ідеї нової школи до кожного – не тільки до фахівців, а до батьків, до громадськості, до суспільства. Так от, там є чітко визначено: ми вважаємо, що не менше трьох мінімальних заробітних плат повинна бути початкова заробітна плата учителя. І це приблизно кореспондує з тим, що відбувається у країнах Європейського Союзу. Ми розуміємо, що це неможливо здійснити зараз у цій ситуації, але там є також покроковий план дій у перехідних положеннях – як це можна поступово піднімати. Наприклад, якщо зараз вчитель знаходиться у нас орієнтовно між сьомим і одинадцятим розрядом, залежно від його кваліфікаційної категорії, давайте ми просунемо його хоча б на два розряди вверх. І це означає, що вже тоді посадовий оклад вчителя збільшиться і відповідно з усіма надбавками середня заробітна плата хоч трішки зросте. Але, крім заробітної плати, є ще інші речі. Наприклад, свобода підвищувати свою кваліфікацію саме за тими модулями, за якими ти вважаєш за потрібне. І не тільки в обласних інститутах післядипломної освіти, бо є дуже багато інших організацій, які займаються конкретним підвищенням кваліфікації вчителів. Наприклад, вчать, як працювати з дітьми з особливими потребами, або є організації, які вчать, як працювати з певними новими педагогічними технологіями. Це також закладено в законі про освіту. І я вам відверто скажу і як міністр, і як колишній голова парламентського комітету: цей комунікаційний документ є для того, для суспільства, щоб суспільство потисло на парламент, аби вони прийняли новий закон про освіту. Тому що дуже багато є дискусій в парламенті, що цей закон буде коштувати країні грошей. А немає реформи, якщо в неї не інвестувати. Але, звичайно, ми усвідомлювали всі обмеження і розклали ці кошти періодично. І той план запровадження дванадцятирічної школи, який є в цій концепції, він є, я б сказала, песимістичний план, тобто нічого в нас особливо не покращується в тому плані, що ми не маємо дуже великих ресурсів, які можемо влити в реформу. І тому в нас запроваджується реформа таким чином – з першого класу діти йдуть у нову українську школу у 2018/19 навчальному році. Це означає, що дванадцятий рік у нас виникає у 2029/30 році. Структура цієї школи така – чотирирічна початкова школа, потім п’ятирічна основна, і от тут починається старша профільна трирічна школа. Що діти отримають в цій школі? Вони можуть обрати або академічний профіль, і там вивчати поглиблено предмети і готуватись до вступу у вищий навчальний заклад, або іти у професійний напрямок, і там вони можуть вчитися в професійному ліцеї чи в професійному коледжі і разом з повною середньою освітою здобувати першу професію. Хочу зауважити, що у провідних країнах Європейського Союзу більшість дітей поряд з повною загальною середньою освітою отримують ще першу професію, тому що це вважається певним соціальним запобіжником – ти вже маєш якийсь хліб у руках.

ГОЛОВНЕ – ЦЕ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ, ЯКИМ ЧИНОМ ОБИРАТИ СВОЮ ЛІНІЮ ПОВЕДІНКИ, ЯК КРИТИЧНО ОЦІНЮВАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКОЇ НАДХОДИТЬ БЕЗЛІЧ. ПРОВІДНІ СИСТЕМИ СВІТУ ВЖЕ ДАВНО ВИРІШИЛИ, ЯКИМ ЧИНОМ ТРЕБА ДІЯТИ, І ПОКАЗУЮТЬ УСПІХ НА ЦЬОМУ ШЛЯХУ

– І тільки діти визначаються: куди ти хочеш? Куди ти хочеш рухатись?

– Так. Я хочу ще одне зауважити для різних скептиків, які кажуть "для чого нашим дітям вчитися ще один рік довше". Ми зможемо у зв’язку з цим частину програм бакалаврату скоротити з трьох до чотирьох років, і це є теж європейська практика, якщо 12-річне навчання. Є, звичайно, спеціальності, за якими не може бути бакалаврат три роки. Але є такі, за якими може бути. Тобто сумарно вийде, що це школа плюс бакалаврат – практично залишиться той самий час. Але для школи сьогодні у нас катастрофічно не вистачає тривалості навчального навантаження, особливо для тих нових цілей, які ми ставимо собі в новій українській школі.

– Хочу повернутися на самий початок, коли ви говорили, що головна зміна буде в українській школі те, що маленьких українців не будуть "пічкати" знаннями, як от зараз останнім часом дуже багато батьків кажуть те, що діти просто не справляються з тією кількістю знань, які їм дають у школі. От яким чином цей підхід буде змінюватися? Тобто що будуть давати дітям за знання? І з іншого боку, як будуть виховувати індивідуальність?

– Знання потрібні, знання є обов’язковим елементом, тому що навіть, якщо ти формуєш вміння чи цінності, ти маєш працювати з чимось. Це ядро знань є дуже важливим, його правильно треба визначити, з яким має бути наш випускник. Але, крім знань необхідні вміння застосовувати це для вирішення повсякденних життєвих ситуацій, для своєї професійної діяльності. І, крім того, головне – це система цінностей. Яким чином обирати свою лінію поведінки, як критично оцінювати інформацію, якої надходить безліч. Зрештою, провідні системи світу вже давно вирішили, яким чином треба діяти, і показують успіх на цьому шляху, а саме, наприклад, у Європейському Союзі ця дискусія точилася останніх 20 років. І визначено вісім ключових компетентностей людини, яка здобула повну загальну середню освіту. Ми їх взяли за основу саме того, що буде досягатися в новій українській школі, доповнили ще своїми компетентностями. Зараз я перелічу дуже коротко, і ви зразу зможете оцінити, в чому різниця між сьогоднішньою школою і новою школою. Окрім того, що дитина повинна знати державну і рідну мову, якщо вони відрізняються від державної, і дві іноземних мови. Так, обов’язково англійська і ще одна мова іноземна. Окрім того, що дитина повинна бути математично грамотна, і в нашому випадку ми цьому в новій школі хочемо окрему увагу приділити, бо зараз рівень математичної грамотності у нас падає в цілому. Про це свідчать результати ЗНО. Вивчення природничих предметів, а крім того інформаційно-комунікаційні технології, підприємливість, фінансова грамотність, культурна грамотність, громадянська компетенція. Ви чуєте, що ця друга половина списку – це те, чого школа сьогодні практично не торкається. А це те, що розбудовує сучасну особистість у ХХІ столітті.

ЗАРАЗ НАМ ВАЖЛИВО ЗНАЙТИ ПРИХИЛЬНИКІВ. ЯКЩО Є 10% ЛЮДЕЙ, ЯКІ ГОТОВІ ПРАЦЮВАТИ НА ЦІ ЗМІНИ І ВІРЯТЬ У НИХ – ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЗМІНИ ЙДУТЬ ДАЛІ

– У мене таке враження, що не викладачі, а повинні бути і психологи, і патріоти, тобто це не один вчитель повинен вчити…

– Це означає, що підготовка вчителя має бути значно більш багатогранною. І нашим вчителям, які сьогодні працюють у школі, доведеться пройти відповідне підвищення кваліфікації. Ясно, що для нас дуже важлива мотивація вчителів і провідників змін. Ми зараз будемо обговорювати цей документ, він буде обговорюватися на серпневих конференціях. Для мене як для міністра, для всієї команди, а я хочу сказати, що за цим робота сотень людей… Тому що впродовж трьох років, ще за часів Табачника, ми розпочинали дискусію про нову українську європейську національну школу. І потім ця дискусія вилилася в кілька документів: в новий закон про освіту, у відповідну стратегію, яка розроблялася дорадчою групою з реформ за підтримки фонду "Відродження", у концепцію Національної академії педагогічних наук, в багато ініціатив різноманітних платформ освітянських, які хотіли також нам допомогти. І при цьому зараз нам важливо знайти прихильників. Якщо є 10% людей, які готові працювати на ці зміни і вірять у них – це означає, що зміни йдуть далі.

– Власне зупинилися на тому, яку підтримку має і Міністерство освіти і власне концепція. Напевно будете якісь громадські обговорення влаштовувати, я так розумію?

– Звичайно, фактично весь вересень, і зараз серпневі конференції будуть присвячені обговоренню цієї концепції. Ми готові, відкриті для того, щоб її доповнювати, щоб якимось чином удосконалювати. Питання ось у чому: я переконана, що система освіти торкається інтересів такої кількості населення України, що вона не може бути взагалі втілена, якщо вона не буде підтримуватись суспільством, якщо вона не буде підтримуватися батьками, роботодавцями – усіма, а не тільки фахівцями. І у нас є ще одна проблема в Україні: у нас кожен раз міняється уряд, міняється парламент, і починається кардинальна зміна політики. А в освіті так не можна, тому що в освіті зміни є дуже довготривалі. І дитинка маленька заходить до першого класу, ви продукт системи бачите через 11 чи 12 років. І без сумніву, деякі країни цивілізовані, от, наприклад, у Канаді досягли консенсусу, що при будь-яких політичних змінах, вони обрали стратегію розвитку освіти і ця стратегія послідовно здійснюється. От чому нам важливо, щоб все суспільство перейнялось цими ідеями? Бо це означає, що поміняють уряд, поміняють парламент, а це обов’язково колись трапиться, бо це є демократія, і вона повинна реалізовуватись, але тоді суспільство буде тиснути на тих, хто будуть при владі, аби вони і надалі реалізовували оці основні базові ідеї нової української школи.

ЩО ОТРИМУЄ СТАРШОКЛАСНИК У МАЛЕНЬКІЙ ШКОЛІ, ДЕ НАВЧАЄТЬСЯ 25 УЧНІВ, І ДЕ ОДИН ВЧИТЕЛЬ НАВЧАЄ 5 ПРЕДМЕТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ФІЗКУЛЬТУРУ, І АНГЛІЙСЬКУ МОВУ, І ФІЗИКУ ОДНОЧАСНО? ЗРОЗУМІЛО, ЩО ЦЯ ДИТИНА ПОТІМ НЕКОНКУРЕНТОЗДАТНА

– А у нас, слава Богу, уже громадське суспільство достатньо активне, воно зможе тиснути. Давайте до сьогодення: що, які зміни очікують на школу? От ви сказали, що перші випускники дванадцятирічки будуть у 2030 році. А що зараз? От вчора ми розмовляли з директором Центру оцінювання якості освіти і він сказав, що найгірші результати показали саме школярі сільських шкіл по ЗНО. Що буде робитися з сільськими школами, враховуючи, що це теж дуже болюче питання, тому що з року в рік кажуть, що школи закривають, потрібно їх збільшувати, укрупняти, але й потрібно підвищувати і рівень знань школярів?

– Правильно, і коли говорять про те, що треба оптимізувати мережу на селі, це дуже таке слово, за яким багато страху у людей, тому що закривається школа на селі, вчителі втрачають роботу, і тільки цю сторону медалі бачать при цьому. Але при цьому ніхто себе не запитує: а що отримує старшокласник у маленькій школі, де навчається 25 учнів, і де один вчитель навчає 5 предметів, у тому числі фізкультуру, і англійську мову, і фізику одночасно? Зрозуміло, що ця дитина потім неконкурентоздатна порівняно з своїми ровесниками. Тільки через місце свого народження! Це не рівний доступ до освіти, і ми його можемо вирівнювати тільки в способи, які вже відомі в світі, які працюючі. Звичайно, що на випередження треба готувати розв’язання, пов’язане із застосуванням інформаційних технологій і донесенням дистанційної інформації, але зараз ми працюємо над розвитком мережі опорних шкіл. Опорна школа – це та школа, це та, куди в старші класи підвозяться діти з різних населених пунктів. Це школа, яка має обладнані кабінети, яка має кваліфікованих вчителів, де дитина може вчити нормально іноземну мову та інші предмети і повноцінно готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. І зараз ми до початку цього навчального року відкриваємо 140 таких нових опорних шкіл. Уряд виділив 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси. Органи місцевих адміністрацій доклали свої гроші і закупили вже 150 автобусів, але цього недостатньо, нам потрібно ще стільки ж. Так само ми надали 200 мільйонів гривень, і місцеві органи влади мають співфінансувати кабінети для цих опорних шкіл. Зрозуміло, що це супроводжується такими фактами, коли понижуються ступені шкіл. Наприклад, коли школа була першого-третього ступеня, стає першого-другого, або стає тільки початкова, бо наша позиція, що початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини. Таку маленьку дитину возити не можна. Але ми неминуче мусимо прийти до того, що будемо возити старших дітей в опорні школи. Питання в нас ще якості доріг, тому що крім автобуса, треба ще дорога, по якій проїде цей автобус.

– Ну це вже питання до місцевої влади.

– І нам зараз 2500 доріг під’їзду до опорних шкіл треба поремонтувати. І якраз на уряді я піднімала це питання, щоб синхронізувати ті величезні кошти, які зараз вкладаються в інфраструктуру саме по ремонту доріг з тим під’їздом до шкіл.

МИ МОЖЕМО ПЕРЕГЛЯДАТИ І РОБИТИ ЖОРСТКІШІ КРИТЕРІЇ ДЛЯ НАДАННЯ СТИПЕНДІЙ, АЛЕ НАЯВНІСТЬ СТИПЕНДІЇ ВЗАГАЛІ МІНОСВІТИ НЕ ДИСКУТУЄТЬСЯ

– Не можемо не запитати, 10 секунд, що з стипендіями буде... Це теж дуже велика дискусія, але ви за чи проти того, щоб скасувати стипендії більшості студентам?

– Перше – стипендії величезний чинник мотивації навчання студентів. Особливо в тій фінансовій ситуації, в якій знаходиться сьогоднішня країна. Питання в тому, що ми можемо переглядати і робити жорсткіші критерії для надання стипендій, але наявність стипендії взагалі Міністерством освіти і науки не дискутується. Я мушу сказати ще одну річ: нашим дітям, які сьогодні навчаються у школі, теж не можна чекати аж нової української школи. І тому ми переглянули програми початкової школи на предмет їх оновлення, осучаснення вже тепер. І діти у першому-четвертому класі прийдуть навчатися вже за оновленими програмами, я думаю, що це тема для окремої розмови.

– Окремої розмови – це однозначно.

Ольга Калиновська, "5 канал"

Попередній матеріал
Репетиція параду: 22 серпня у Києві перекриють низку вулиць
Наступний матеріал
Через холодне арктичне повітря в Україні очікується похоладання

Міністр освіти розповіла деталі вступної кампанії-2016

"Розуміємо, що це неможливо": Гриневич розповіла, якою мала б бути мінімальна зарплата вчителів

Гриневич закликала абітурієнтів перевірити статус електронних заяв до ВНЗ – не завантажилися скан-копії атестатів

Міносвіти полегшить шкільні програми – Гриневич