Договори з "Київенерго" закінчаться, і ми будемо жити в новій реальності – КМДА

Заступник очільника Києва Володимир Прокопів в ефірі "Час: Online" на сайті 5.UA відповів на питання читачів та розповів про можливі терміни будівництва Подільсько-Воскресенського мосту, прокоментував обвал Шулявського шляхопроводу, а також повідомив про те, як місто готується до Євробачення

– У нас до вас дуже багато питань назбиралося. Зокрема питання щодо Шулявського мосту, що наболіло, щодо мосту, який допоможе прискорити будівництво метро на Троєщину, знесення МАФів і, звичайно, підготовка до Євробачення.

Із задоволенням дам відповіді на всі запитання.

Розкажіть, будь ласка, на якому етапі зараз підготовка до Євробачення? Що вже зроблено і що має бути зроблено?

Підготовка до Євробачення з точки зору міста знаходиться вже на фінальній стадії. Чітко зрозумілі всі кроки, які повинне зробити місто, виділено на це кошти, визначені відповідальні особи і практично по кожному напрямку в активній фазі йде робота. Можна з упевненістю сказати, що Київ до Євробачення буде готовий і готовий на оцінку "відмінно".

Відомо, що були нарікання щодо табличок англійською. Скажіть, чи зможуть іноземці нормально орієнтуватися в місті, в міському транспорті?

Зможуть. Робимо дуже багато для того, щоб було комфортно туристам у місті. Київ взагалі має величезний туристичний потенціал, який зараз взагалі дуже мало експлуатують. Люди, які приїхали після Євро-2012, які побували в Києві й повернулися додому, розповіли, що це гарна країна, красиве чудове місто і сюди варто їхати. Для того щоб цей потік збільшити, ми маємо зробити, щоб тим людям, які сюди приїжджають, було максимально комфортно. Через це хочу наголосити – є дуже багато скептиків, які кажуть, що e країні і так багато бід, а тут якісь кошти витрачаються на організацію пісенного конкурсу, і це взагалі неправильно. І з одного боку, десь, мабуть, люди мають рацію, а з іншого – ті кошти, які витрачаються із міського бюджету, йдуть на розвиток міста. Конкурс пройде, а все, що зробиться для міста, залишиться. Туристам, які приїдуть, буде комфортно. Візьмемо ті самі вивіски – залишаться в місті назавжди і люди, які з часом будуть приїжджати, їм буде комфортно, буде збільшуватися туристичний потік і з цього будуть заробляти. Це не для великого бізнесу, не для міської влади, це для малого та середнього бізнесу добрий крок вперед. Вони зможуть отримувати більше прибутків, відповідно, місто з них зможе отримувати більше податків, і від цього виграють усі.

Під час футбольного чемпіонату-2012 туристів лякали, що в Києві небезпечно, що тут крадуть, отруюють, через що деякі іноземці приїжджали дуже перелякані та боялися спілкуватися з киянами. Чи проводиться підготовка заходів безпеки для іноземних громадян та чи ведеться промо-кампанія про Київ, про Україну, про те, що ми дуже раді туристам та готові опікуватися їх безпекою?

Безпековий комплекс виділений у нас як один із найважливіших, тому що у нас всі потуги, які будуть витрачені на інфраструктуру, на комфорт, на якість того, що буде проводитися, можуть бути нівельовані, якщо не буде приділено достатньої уваги питанню безпеки, і люди, які будуть у Києві, не будуть почуватися у безпеці. З досвіду – люди, приїжджаючи в Київ, одразу змінюють свою думку, і ті переживання, які вони мали з приводу того, що в нас дуже висока криміногенна ситуація, розуміють, що тут можна почуватися у безпеці. І для того щоб таку впевненість надалі забезпечити, ми робимо дуже багато. У нас поліція, яка вільно спілкується англійською, у нас волонтери, які будуть допомагати. Виділено також досить багато коштів, щоб забезпечити відеонагляд по всіх локаціях, які матимуть стосунок до Євробачення. Там буде безпечно як гостям, так і киянам. Понад те, все, що ми зробимо, залишиться, щоб ми і наші діти могли в місті почуватися захищеними.

Нещодавно у Києві стався обвал Шулявського шляхопроводу. На якому етапі зараз вирішення цієї проблеми, яких дій вживає КМДА і як запобігти таким прикрим випадкам?

Треба починати глибинно. Мусимо дати відверту відповідь, що те, що не ремонтувалося 25 років, неможливо зремонтувати за один рік, якою б хорошою влада не була. Шулявський міст якраз підвів риску під тим, що радянська інфраструктура доживає свої дні. Або ми зараз виправимо цю ситуацію і отримаємо інфраструктуру новітню та сучасну, або ми будемо мати такі випадки постійно. Такий випадок, якщо не вжити активних заходів, буде тільки початком. Ми як депутатський корпус це усвідомлюємо чітко. Через це розвиток транспортної інфраструктури є для нас одним із найбільших пріоритетів, взагалі в політиці розвитку міста, нарівні з розвитком медицини. Це принципово важливо. Щодо ситуації безпосередньо з цим об'єктом. На мою думку, відбувся досить європейський прецедент, коли профільний заступник міського голови та керівник "Київавтодору" написали заяви за власним бажанням у зв'язку з інцидентом, тому що це належить до зони їхньої відповідальності. За власним бажанням написані заяви лягли міському голові на стіл. Крім того, що люди, які взяли на себе політичну відповідальність, є ж люди, які безпосередньо відповідали за те, щоб такої ситуації не сталося. Тому створена робоча група моїм розпорядженням як секретаря Київської міської ради, і ця робоча група покликана знайти безпосередніх винуватців. Був на балансі в когось цей міст, були розпорядження слідкувати за ним, виділялися на це кошти. Яким чином таке відбулось, що ми маємо такий прецедент? І політична відповідальність. От це європейський прецедент. Я шкодую за людиною, яка професіонал своєї справи, добре робила свою роботу. Чому треба нести відповідальність за недопрацювання інших людей? Тому ми встановимо усіх відповідальних осіб, жодним чином не будемо те, що завжди робили – один одного прикривати. Найвищі посадовці в цій галузі вже подали у відставку. Безпосередніх відповідальних чекає покарання відповідно до висновків комісії.

Взагалі попередні причини які? Недостатній нагляд за мостом чи недостатньо виконані обслуговуючі роботи?

Та причина одна – термін експлуатації цього моста сплив вже багато років тому. Він потребує кожних 5-8 років планового ремонту, причому не ямкового, десь щось підлатати, а капітального. Якщо цього не робити, то ця інфраструктура буде сипатися. І повне розуміння цього є. Зараз великі суми коштів витрачаються на те, щоб ми більше не мали таких ситуацій. Зараз нам міський голова дав доручення, безпосередньо зараз ведеться перевірка більше 170 інфраструктурних об'єктів. Більше того, вона вже проведена. Аварійних ділянок, на щастя, ми не маємо, але більшість об'єктів потребують негайного втручання, бо можуть стати аварійними. Через це робиться план-графік робіт по кожному з цих об'єктів. Він у вільному доступі буде, як ми працюємо з 2015 року, всі дороги, які ремонтуються, є у вільному доступі на сайті. Люди можуть побачити, які саме дороги, які об’єми, в яких часових рамках вони будуть відремонтовані. Так само люди повинні розуміти по всіх транспортних інфраструктурних об'єктах – який план, в які терміни вони будуть відремонтовані.

Взагалі по Києву чи є ще якісь шляхи чи шляхопроводи, які знаходяться в аварійному стані? Бо, наприклад міст на Троєщину дуже перевантажений, бо це є одним із виходів з Лівого берегу. Яка там ситуація? Як міст Патона почувається?

Сказати, що хоч один з мостів почувається чудесно і до нього немає зауважень, то це б було з мого боку самовпевненістю. Бо кожен об’єкт, у тому числі транспортний, щоб бути у гарному стані, потребує належного догляду за собою. На щастя, зараз аварійного якогось об’єкту, який потрібно закривати, ми не маємо. Але маємо розуміння, що повинні доглядати належним чином за всіма об’єктами. Тоді вони будуть почуватися гарно.

Які кошти виділяються на реконструкцію чи підтримання оцих мостів, шляхопроводів і доріг у нормальному стані? І чи люди можуть бачити ці суми, де вони проходять, якось може громадськість контролювати?

Може, звичайно. Ми маємо відкритий бюджет, і можна взагалі бачити загальну суму, яку виділили. У 2016 році ми витратили більш ніж 1,4 млрд грн на транспортну інфраструктуру у принципі. З цим нам вдалося зробити більше 200 км доріг у 2016 році. У 2015 році - більше 150 км доріг. А це за два роки, для порівняння просто, щоб було розуміння, цифри та факти – річ вперта, і в порівнянні яскраво видно, чи відбувається щось у місті, чи ні. От за останні два роки було відремонтовано у місті більше доріг, ніж за попередніх шість. І з цим нічого неможливо зробити, тому що це факт у кількості, в кілометрах. Більше того, на що ми робимо ставку і даємо доручення виконавчому органу та профільним комунальним підприємствам звертати увагу? Наше завдання не стільки в кількості, скільки в якості. Якщо ми говоримо про ямковий ремонт, то його можна зробити більше і більше людей будуть бачити, що відбувається якась робота. Але цей ямковий ремонт доведеться робити кожен рік, і ми ніколи так не відновимо інфраструктуру. Ми надаємо перевагу капітальному ремонту доріг там, де компанія, яка робить, а зараз ми все більше переходимо до контрактів із великими компаніями, в тому числі й іноземними, які беруть на себе відповідальність і дають гарантію. Наведу конкретний приклад. Біля Московської площі міст на проспект Науки (я проживаю на початку проспекту Науки,багато років їжджу по ньому). Він ремонтується кожен рік чи раз на два роки, за останні 10 років, з того, що я пам’ятаю. Це – безвідповідальне витрачання грошей у нікуди. Зараз усі мої сусіди кажуть – що ж ми таке робимо, що вже півроку перекрито, і ще довго буде перекрито і це так незручно. Так, це незручно, і це довго, але ми робимо капітальний ремонт цього мосту, і компанія, яка робить його, бере на себе відповідальність і дає гарантію, що 15 років з мостом нічого не трапиться. Якщо там будуть якісь питання з покриттям, ця компанія буде їх вирішувати. Це – відповідальне ставлення до того, що ти робиш. Ми будемо робити довго та дорого, але це буде якісно та надовго.

Взагалі по капітальних ремонтах. Чого чекати у 2017 році, які дороги, великі, можливо, дороги, де багато людей їздить, щоб люди наперед розуміли, які ділянки будуть ремонтуватися і це в подальшому не виливалося в затори?

Глобальна наша стратегія – не пускати трафік у місто. Один із найбільших інфраструктурних проектів, на який ми робимо ставку – це окружні дороги навколо Києва для того, щоб максимум забрати транспорт, який не потребує заїзду до міста, особливо вантажний, від якого і псуються дороги. Забрати його з міста і пустити в об’їзд – це один із пріоритетів. Ми будемо робити все можливе, аби реалізувати ці проекти і це дасть можливість зберігати наші дороги всередині, які знаходяться у кращому стані. Зараз, безперечно, ремонтуються ті дороги, які є поряд із місцем проведення Євробачення, з локаціями, які мають стосунок до Євробачення. Пізніше, влітку, ми почнемо робити великі магістралі, такі як Повітрофлотський проспект, Дружби Народів та ще ряд магістралей, які заплановані, що мають бути зроблені так, як ми зробили бульвар Шевченка, проспект Перемоги та інші.

Де люди зможуть побачити, що саме ось ці об’єкти будуть ремонтуватися, чи може це буде на сайті КМДА?

Насправді ще з 2015 року велика проблема існувала через дискомунікацію, коли люди не розуміють, що відбувається. Для цього і була створена онлайн-карта по ремонту доріг, де будь-хто може (ми співпрацюємо з Яндекс-map, з усіма партнерами, кому це цікаво) зайти та подивитись, що відбувається, які дороги ремонтуються на даний момент, який період часу вони плануються до ремонту, які дороги планують ремонтувати найближчим часом. І ця інформація відкрита. Більше того, будемо намагатися іншими доступними методами інформувати киян про те, що саме відбувається.

Тобто люди зможуть координувати свій шлях на роботу і ми зможемо уникнути заторів, тому що попереджена людина може об’їхати ділянку ремонту?

Нещодавно спілкувався із товаришем. Я розповідав про те, що ми інформуємо про ремонт, і він сказав, що єдине, коли він не дратується, коли стоїть у пробках, це тоді, коли розуміє, що на ділянці дороги йде ремонт, особливо, коли капітальний. І що він мусить потерпіти якийсь термін, поки ремонт завершиться, але потім ми отримаємо якісний продукт всерйоз та надовго. Тому, коли інформують киян про те, що, наприклад, три місяці отакий відрізок дороги, буде вестись капітальний ремонт і потрібно потерпіти, бо це необхідно, зате потім ми отримаємо якісну дорогу. Тоді місто виконує свою функцію, ремонтуючи дорогу, при цьому не отримує негативу від киян, які стоять у пробці, бо не знають, чому це так відбувається.

Щодо комунікації з людьми. Якщо, наприклад, людина помічає, що ділянка дороги дуже пошкоджена, куди вона може звернутися і повідомити про це? Як це можливо зробити?

1551 – гаряча лінія міськради. Також є відповідні лінії у профільних організаціях, я маю на увазі «Автодор», департамент транспорту, які повинні швидко, своєчасно та якісно реагувати на такі повідомлення. Ми отримуємо таких повідомлень масу.

Ви встигаєте обробляти отриману інформацію?

Інформацію обробляти встигаємо, дороги – не встигаємо. Треба відверто казати, що це, як депутатський корпус, який виділяє кошти з міського бюджету, безпрецедентно великі. Мені як секретарю міської ради цікаво – ми ж виділили стільки грошей, ну що таке в нас із дорогами? Я сюди поки доїхав, два рази клацнув зубами в ямі. І так кожен киянин. Не можна розказувати, що в нас чудесні дороги, коли вони у нас не чудесні.

У нас на весну весь час зі снігом асфальт сходить і це вже традиційно відбувається, на жаль.

На жаль. І це вже не стільки жарт, це не смішно. І це дорікання владі – як так, що витрачаються величезні суми коштів на дороги, а доріг немає. На жаль, величезна кількість доріг, які для того, щоб подобатися людям, можна було зробити 100 км капітально чи 1000 км ямочки позакидати асфальтом. І так наче кращі стали дороги, а на наступний рік знову ті ж самі ямочки, тільки ще більші. І так 25 років. Це безвідповідально. Зараз, так воно довше, набагато дорожче, але треба робити капітальні ремонти доріг, бо ми отримаємо ситуацію, як із Шулявським мостом, коли радянська інфраструктура просто посиплеться.

А як підпорядковується та хто відповідає, наприклад, за ділянки доріг або мостів у Києві? А Київ поділений по районах, тоді як розподіляється відповідальність?

Районні адміністрації до доріг не мають жодного стосунку жодним чином. У них навіть немає відповідних відділів в управліннях. Займається департамент транспорту, відповідальність несе КМДА і профільні комунальні підприємства, в основному «Київавтодор» і вже його підрозділи, в яких на балансі знаходяться ті чи інші об’єкти.

Тобто «Київавтодор» відповідає за шляхи в Києві, поділені по районах, тому ми можемо телефонувати саме на гарячу лінію, яку ви називали і повідомляти, якщо щось сталося.

У нас нема проблем у комунікації між Київською міською радою, міською адміністрацією, комунальними підприємствами. Більше того, багато киян не розрізняють, що таке Київська міська рада, що таке Київська міська державна адміністрація і комунальні підприємства – для них є київська міська влада, яка повинна суцільно нести відповідальність.

Знесення МАФів. Взагалі це зараз відбувається по всьому Києву. На якому зараз етапі очищення Києва від незаконних забудов, чи вдається боротися та чи є якісь проблеми?

Два дуже важливих питання ви зараз піднімаєте – незаконні забудови та МАФи. Вам особисто подобається ситуація з МАФами, яка зараз є в місті?

Мені подобається іти по широкій вулиці, де мені нічого не заважає.

І мені це подобається. Я часто буваю в інших містах, в тому числі у столицях у Європі, і ніде немає такої кількості малих архітектурних форм, на вигляд жахливих. З цим треба наводити порядок. Чи додає це владі якихось електоральних плюсів? Навряд чи, тому що незадоволені від цього підприємці, ми маємо постійні мітинги та постійний негатив убік влади. Але треба наводити з цим порядок. Ну безперечно, хтось рано чи пізно повинен закатати рукави і зробити так, щоб було красиво. А ви розумієте, скільки інтересів різних осіб зачіпається при тому, коли ти наводиш порядок. Це про досить великі суми коштів йде мова, які отримують ті чи інші зацікавлені особи. Але потрібно закрити очі, є одні правила та за ними потрібно жити. Біля метро, біля шкіл, біля садочків не можуть бути ці МАФи, і їх потрібно прибирати. І прибираються вони постійно. Тільки за останній місяць, за моєю інформацією, прибрано 110 МАФів. І ця робота буде продовжуватись до того моменту, поки не буде наведено порядок повністю.

Власника МАФу якось попереджують про це? Людина може попередньо забрати якийсь товар, свої набутки, чи це відбувається неочікувано?

Навіть більше того, до мене від людей надходить дуже багато скарг, і я розбирався в цій ситуації, як могли зносити ледь не з продавцем всередині МАФ. Не те що попереджено, є список усіх МАФів, які є незаконні, які місто планує демонтувати, він зараз є у вільному доступі в онлайн-режимі, можна зайти та побачити, які МАФи місто планує до демонтажу. І власники цих МАФів чітко розуміють, що вони стоять у місці, де стояти не можна. Знають, що вони повинні бути демонтовані, і спекулюють тим, що погана економічна ситуація у країні, що ми таким чином забираємо робочі місця у людей. Вони мають рацію, тому, що людям треба дати роботу, але її треба дати цивілізовано і в тому місці, де це нікому не буде заважати. Якщо у нас заставлений вихід з метро, не дай Боже буде якась ситуація, то ми отримаємо катастрофу. Тому позиція міста тут жорстка – там де не може бути МАФів, їх не може бути у принципі. Більше того, я хочу, щоб також усі розуміли, що місто не бореться з підприємцями, особливо з малими, тими, які виживають за рахунок того, що один чи два ларьочки здійснюють таким чином свою підприємницьку діяльність. Найбільшу біду для міста роблять так звані мережі , яких у людей 100-150, і це не останні гроші для них, і не спосіб вижити, це – можливість мати надприбутки. Коли ти встановлюєш величезну кількість МАФів, місту за це не сплачуєш, тому що вони встановлені в тих місцях, де ніколи не можна отримати дозвіл від «архітектури», бо вони не мають права на існування, і спекулюючи на тому, що це малі підприємці і їх не треба чіпати, хай воно собі там стоїть. Так не буде. Це принципова позиція міста. Потрібно навести порядок.

Хто виконує функцію знесення, які органи, хто це контролює?

Місто має спеціальний департамент благоустрою, який відповідає за демонтаж.

Питання наболіле для багатьох сімей – це азартні заклади, які закривали декілька разів, в них заклеюють чимось сірим, пишуть на них все що завгодно і воно весь час нібито закрите, а ввечері люди ходять туди грати в азартні ігри. Як з цим боротися? Здається, що їх неможливо винищити.

Все можливо, просто потрібна грамотна політика в тому напрямку. Заклад із сірими вікнами та казино – це різні речі. Тому що в дорогих готелях має право на існування казино, де люди, які можуть собі це дозволити, можуть цим займатись. І це не буде бідою для країни. Бідою є якраз оті маленькі, розкидані по спальних районах заклади, де грають люди, які не можуть собі насправді цього дозволити, які мають хвороби з цього приводу, які останнє виносять з дому для того, щоб там пограти. Тут також позиція міста однозначна, вона спільна з поліцією, прокуратурою, Службою безпеки. Ми спільно відслідковуємо цю історію і, як ви дійсно кажете, довго такі заклади проіснувати не можуть.

Їх періодично все-таки закривають, але я бачу, що вони так як гриби після дощу починають знову з’являтись.

Не зовсім так. Розуміючи статистику, за останні кілька років їх кількість зменшилася приблизно на 80%. Сказати, що немає проблеми, було б неправдою. Є проблема, вона значно менша, але вона існує. І дійсно, ми тільки встигли закрити частину в одному кінці району, а в іншому кінці району вже відкриваються інші під різними вивісками. Але доходить інформація, і до всіх великих гравців на цьому ринку вже дійшло, що домовитися неможливо жодним чином і потрібно виходити з тіні і починати працювати легально. Є ще люди, до яких це доходить довго і тяжко, але я сподіваюся, що наша системна робота і в цьому прошарку, до якого тяжко доходить, все-таки дійде, і ми поставимо крапку.

А в такому випадку куди люди можуть звертатися, коли бачать діяльність таких закладів?

У поліцію.

У поліцію тільки? А до Київської адміністрації?

Можна і до Київської адміністрації. На щастя, ми маємо зараз координацію. У нас, треба віддати належне поліції, кожне питання, яке виникає, в тому числі й депутатського корпусу, ми запрошуємо керівника поліції, він, як раніше колись було, не боїться прямих, незручних запитань, дає на них відповіді, і ті питання, на яких ми наголошуємо, ми бачимо одразу результат. Якщо ми сьогодні, наприклад, на сесії проговорили, що такі питання є, через кілька днів ця проблема є вирішена і це не може не тішити.

Чи варто киянам чекати метро на Троєщину? Я так розумію, що там основна причина, що його поки що неможливо побудувати, бо там потрібно спочатку добудувати Подільсько-Воскресенський міст. Правильно я розумію?

Проблема набагато глибша, і метро на Троєщину вже стало мемом. Багато друзів, які живуть на Троєщині, кажуть, що про це багато хто говорить, але ніколи цього не зробить. Цього дійсно без системної роботи отак сказати, що ми за рік пустимо метро на Троєщину, неможливо, бо це дуже величезний інфраструктурний проект, який своїми силами місто не зможе втілити, і ми чітко розуміємо це. Без допомоги держави, без допомоги інвесторів ми не реалізуємо цю історію. Але є інша сторона медалі – якщо ми просто будемо казати, що ми не можемо самі справитись, держава не допомагає, інвесторів не можемо знайти, і стояти дивитись і чекати, що Бог дасть нам міст і метро, влада не має права цього робити. Ми зараз виділяємо, і критики дуже багато з цього приводу, кошти з міського бюджету на добудову Подільсько-Воскресенського переходу. Дуже багато критики з цього приводу, наприклад про те, що це буде один із найдорожчих мостів, що туди і так дуже багато витратили і навіщо ще витрачати... Якщо не робити системну роботу, то не буде результату. Якщо ми хочемо залучити інвестора, ми маємо інвестору запропонувати продукт, готовий цікавий проект. Якщо ми зараз розуміємо, що в цей міст дійсно вклали дуже багато грошей, хтось каже, що там більше половини вкрадено – це окрема історія, з цим повинні розбиратися правоохоронні органи. Наше завдання – не допустити його руйнації, зробити все можливе для того, щоб цей проект мав право на завершення. Із того, що я зараз бачу, із таким підходом в термін у три роки ми такий мостовий перехід завершимо, і поїдуть по ньому перші машини з правого берега на лівий і навпаки. Це амбітні плани, але ми говоримо зараз із державними представниками і знаходимо порозуміння. Більше того, міський голова веде переговори наразі з німецькими інвесторами, і вони мають зацікавлення. І у випадку якщо місто виконає зі свого боку все для того, щоб проект став цікавий, я не виключаю, що туди може зайти приватний інвестор і тоді буде значно швидше просуватися цей процес.

Тобто ми маємо оптимістично надію, що десь три роки і у нас буде цей міст?

Це не я так собі подумав чи чиїсь інші думки, що отак от три роки. Це інформація, яку я вам надаю на підставі тих прорахунків, які роблять профільні спеціалісти.

– Запитання від глядача. Олександр запитує, чи планується відкриття станції міської електрички "Київ-Московський", поряд є багато новобудов і центральний автовокзал, це буде дуже доречно?

Не готовий дати компетентну відповідь, дякую за питання. Задам питання компетентним органам, отримаємо від них відповідь, якщо це можливо та потрібно мешканцям, то ми заплануємо відкриття такої станції.

Ще питання по станціях метро у Києві. Взагалі, які плануються у найближчі роки відкриватися по проектах і які їх найреальніші терміни?

Називати терміни – справа дуже невдячна. Особливо в таких великих інфраструктурних проектах. Але те, про що можу казати, що найреальніше, куди ми можемо спрямовувати кошти і ми розуміємо, що це дійсно необхідно – це продовження гілки метро до Виноградаря. Маємо чіткі прорахунки та розуміємо вартість таких станцій та працюємо над тим, аби знайти необхідне фінансування і такі станції були відкриті.

А взагалі в 2017 році не очікувати відкриття якихось станцій?

– У 2017 році не очікуємо відкриття. У 2017 році займаємося проектними роботами та всім необхідним для того, щоб можна було у найближчі роки реалізувати проекти де-факто.

Резонансно відкривався театр на Подолі, було дуже багато суперечок у соцмережах. Люди поділилися на два табори – одним дуже подобалося, іншим категорично ні. Як уникнути таких ситуацій та чи взагалі можна виносити на розгляд громадськості той чи інший проект, чи це доцільно?

Проекти не те що можна, їх необхідно виносити на розгляд громадськості та чути думку. Дійсно думки розділились. Я, пробуючи розібратися в цьому питанні, відверто скажу, що заблудився, тому що вислухав кілька експертів, які сказали, що це супер і так має бути і на всі аргументи у них були відповіді. Ну воно ж вибивається із загального, все в одному стилі, а це в якомусь іншому, ну як таке може бути, а в них ця урбаністика, 15 прикладів, як у Європі так відбулося і вважають, що це круто та має право на існування. Багато експертів сказали, що це жахіття і такого не може бути, це треба негайно припинити та перебудувати. І в тих, і в тих є свої аргументи. Я особисто щиро мушу зізнатись, що у мене немає відповіді – добре це чи погано. Громадськість має сказати свою точку зору, але я б у цій ситуації покладався на думку експертів. Містобудівна рада існує, існують інші експертні середовища, які повинні сказати, що саме має право на існування. Безперечно Андріївський узвіз спадщина, надбання навіть не тільки киян, а й всієї країни і, мабуть, світова спадщина. Дуже треба обережно, і якраз тут спішити не треба, зважено підходити до всього, що повинно бути на Андріївському узвозі. Ми маємо петицію з цього приводу, яка набрала необхідну кількість голосів. Механізм розгляду петицій у нас є вдосконалений, нещодавно Київрада прийняла рішення з цього приводу. По кожній петиції тепер, крім профільної комісії, ми будемо мати безпосередньо чиновника, який особисто несе відповідальність за розгляд і результати цієї петиції. По даній петиції відповідальний заступник голови КМДА пан Спасибко, який буде вже буде супроводжувати ті рішення, які будуть напрацьовані.

Чи можливий такий варіант розвитку подій, що споруду будуть перебудовувати?

Якщо буде спільне рішення громади, експертного середовища, якщо буде знайдено компроміс із меценатами, які місту подарували таку будівлю. Це унікальна ситуація, бо кажуть люди, що місто має втрутитись у ситуацію, де забудовник побудував те, що їм не подобається. В даному випадку ми маємо ситуацію, коли місту подарували будівлю, і вона у власності громади і громада може з нею робити будь-які речі, які вважає за потрібне. Є ініціатива громади, є депутатський корпус, який громаду представляє, приймається відповідне рішення, виділяються кошти і нічого не заважає. Єдине, що ще раз хочу наголосити, що тут спирався б на думку експертів. Ми з вами можемо вступити в дискусію про те, чи гарно це, чи погано, але чи знайдемо спільну мову – невідомо.

Ми бачимо, що, наприклад, в історичних частинах Києва люди добудовують собі балкони. Буває, що дуже красива будівля і раптом ні до чого пришитий невідомий об’єкт. Що з цим робити?

Це катастрофічно. Коли балкон – це початок, а коли людина починає розуміти, що може добудувати балкон, то чому не добудувати кілька зайвих поверхів? Відповідь на це запитання дуже проста – потрібна системна політика міста з цього приводу. І ми цю системну політику міста показуємо, і на знакових прикладах – провулок Десятинний, багато років конфлікт, мітинги, ряд активістів зробили собі на цьому ім’я, стали народними депутатами, і ця війна тривала би ще багато років. І ми вирішили, що треба показувати свою позицію з цього приводу і ставити крапку в цих питаннях. Є центральний історичний ареал. Вперше за 25 років незалежності прийнято рішення, воно просте, 61 голос депутатів Київської міської ради – мораторій на будівництво в центральному історичному ареалі. Не можна. Заборона будь-якого нового будівництва. Наступне. Все, що набудоване в провулку Десятинному, є межа – 27 метрів максимально допустима висотність у центрі столиці. Була єдина умова міської влади – знесіть зайві поверхи, два поверхи, які перевищують 27 метрів, і місто зніме свої претензії. На це погодилася громадськість, яка мала претензії до забудовника. Забудовник побачив, що інших варіантів, як раніше домовитися, не існує, йому не було куди діватись і стався безпрецедентний випадок у Києві, ніколи такого не було – забудовник за власні кошти зніс зайві поверхи. А ви уявляєте, скільки це коштує – два поверхи практично на Майдані Незалежності в Києві. І всі подумали, що це така точкова, показова акція від міста, але ні, це не так. Далі йдемо, Будинок профспілок. Люди вирішили, що їм можна у центрі європейської столиці взяти і добудувати три поверхи на Будинку профспілок і так нормально, якось вони домовляться. На що також була позиція міста – що ми не робимо показових акцій, є системна політика, яка не дозволяє цього робити ні за яких обставин, домовитись неможливо і крапка. Не повірив у даному випадку інвестор, як і в попередньому прикладі, і місту довелося своїми силами, вже благоустроєм демонтувати ці поверхи. Ми заходили на об’єкт з болгарками, вирізали двері, бо не пускали туди, щоб ми могли приступити до цієї роботи, і силами міста три зайвих поверхи знесено. А такі речі, коли один, другий, третій приклад подають людям, що якщо зносять вже такі об’єкти, то можливо не варто свій балкончик добудовувати, щоб не отримати таку проблему. Тому що домовитись неможливо. Це довго, це непросто, супротив шалений чиниться місту, але нам це вдається, є яскраві приклади. Чому цього не робили раніше – відповіді я не маю на це запитання.

А стосовно жилих масивів, де люди також добудовують собі територію, особливо на перших поверхах, коли виходить ледь не маленька хатинка. Люди на такі добудови отримують якісь дозволи чи це є незаконною добудовою?

В основному це незаконні добудови, які потім пробують якимось чином, рішенням суду якось визнати та узаконити. Тут жодним чином не відрізняється політика від центральної частини міста до спальних районів, місто повинно мати нормальний вигляд на всій своїй території. Тому на свій розсуд брати та змінювати обличчя міста не варто, місто буде карати, наскільки це нам дозволяє законодавство.

Окрім того, що це некрасиво, це ж може бути ще й аварійно та можуть постраждати люди.

Безперечно, для цього й існує процедура. Багато людей думають, що процедура існує для того, щоб чиновники мали звідки заробляти. А процедура існує для того, щоб були дотримані всі норми, в тому числі і для безпеки тих же людей, які це й будують. Державні будівельні норми не придумані, тому що так комусь захотілося. Це десятиліттями і на підставі чітких розрахунків сформовані речі, яких потрібно дотримуватися.

Якщо робити законним шляхом, коли ми хочемо, наприклад щось добудувати, куди треба звертатися аби отримати дозвіл?

Законом про регулювання містобудівної діяльності ця процедура спрощена до неможливості. Багато проблем ми отримали у зв’язку з тим, що процедура була дуже спрощена. Достатньо подати декларацію про те, що є плани щось добудувати, чи, якщо це складніший об’єкт, то отримати дозвіл від державної архітектурної інспекції. Цим вже користалися шахраї,які пробували якимось чином обійти закон та скористатися його певними слабинками і мати якусь документацію з цього приводу. Також, мені здається, нам вдалось навести певний лад у цьому напрямку, і кількість незаконних забудов, якщо порівняти останні два роки та попередній період, знизилась на 99%.

– Запитання від Олександра. Чи планується відкриття безкоштовних пунктів прийому ртутних ламп?

Також боюсь дати некомпетентну відповідь. У нас була петиція щодо збору відпрацьованих батарейок. Думаю, що це можуть бути об’єднані такі пункти в тому числі і відпрацьовувати такі з лампами. Ініціатива надзвичайно правильна, будемо давати доручення відповідним структурам втілювати в життя.

Ще одне запитання від Олександра. Як ставитесь до надання мешканцям будинків із вертикальною схемою розведення опалення можливості від’єднатися від тепломереж, бо немає можливості встановлення індивідуальних лічильників?

Я особисто вивчав досвід подібних ситуацій у різних країнах. Система централізованого опалення не є найкращим вирішенням по своїй суті, ми її отримали у спадок ще з радянських часів. Моя думка, що якщо людина не хоче мати стосунку з надавачем такої послуги і має бажання якимись альтернативними джерелами забезпечити собі комфорт, то таку можливість їй потрібно надавати. Єдине, при цьому потрібно консультуватися з фахівцями в цій галузі, що, якщо відключиться якась частина споживачів, які хочуть мати індивідуальне, то це може вплинути на тих людей, які отримують центральне і вони не зможуть отримувати і далі цю послугу. Принципово я підтримую таку ситуацію, але вирішуючи свою проблему, ти не повинен створювати проблем іншим користувачам.

Наболіле питання платіжок. Було багато скандалів. Чи контролює КМДА діяльність "Київенерго", і якщо так, то як це відбувається?

Дуже важко контролювати діяльність приватної компанії. На мою думку, взагалі було помилкою повністю віддавати всі важелі впливу на таку важливу галузь, як енергопостачання, приватній компанії. Місто при цьому, несучи повну відповідальність за все, що відбувається, не має важелів контролю та впливу на ці процеси. А така модель не працює, коли ти відповідальність несеш, а вплинути не можеш, виникає дуже багато запитань як таке може працювати. На щастя, ми маємо ситуацію, коли такі договори, які були укладені з "Київенерго", підходять до свого завершення. Місто напрацьовує свою модель, яким чином буде працювати дана галузь. Це комплексна, дуже складна концепція повинна бути напрацьована. Єдине, що можу сказати – у будь-якому випадку, чи це буде залучена якась іноземна компанія, яка має досвід роботи в такій ситуації, чи це буде комунальне підприємство цим опікуватися, місто залишить за собою можливість впливати на ситуацію. Якщо ми несемо відповідальність, то ми повинні мати таку можливість, і вона за містом залишиться.

Тобто на даний час по існуючих контрактах вам складно впливати на діяльність "Київенерго"?

Складно – це ще слабо сказано. Але ці договори закінчуються вже в 2017 році, і в 2018 році ми будемо жити вже в новій реальності.

Надійшло питання від читачів щодо скандального будівництва на станції метро "Героїв Дніпра". Яка там зараз ситуація, чи все вирішено, чи ще ні, які там існують проблеми?

Наскільки мені відомо, там було проведено цілий ряд громадських слухань. Було зібрано цілий ряд підписів людей, які проти будівництва. Було зібрано цілий ряд підписів людей, які підтримують будівництво в силу того, що воно забезпечує ряд факторів, які також людям не подобаються. Там, біля станції метро зажди була стихійна торгівля, яка впливала і на безпекове питання і виглядала не найкращим чином. Думаю, що якраз будівництво на "Героїв Дніпра" – яскравий приклад того, яку проблему можна отримати, якщо не мати комунікації із мешканцями. Якщо б із самого початку проводили роботу та пояснювали, що у випадку того чи іншого будівництва станції метро нічого не загрожує, натомість замість стихійної торгівлі отримають цивілізований європейський торгівельний центр, де ті люди, безпосередньо підприємці, які торгували на вулиці і це було некомфортно як продавцям, так і покупцям, отримають ті самі робочі місця, тільки це вже буде цивілізовано, ми б такого конфлікту не мали. Потрібно не гасити пожежу, яка вже виникає, а превентивно до цього проводити роботу з людьми, чи в іншому випадку не втілювати такий проект.

– Запитання від Євгенії. Чи реагує якось КМДА на те, що водії маршруток відмовляються возити учасників АТО безкоштовно? Чи знаєте ви про таку проблему та як це може бути вирішено?

Знаю про таку проблему і розумію, що зараз дам таку відповідь, яка не до кінця влаштує людину, яка поставила запитання і вона більш комплексна та стратегічна. От я кажу про те, що ми транспортну інфраструктуру ставимо як пріоритет. Це не тільки ремонт доріг та об’єктів транспортної інфраструктури, а й закупка та орієнтація міста на громадський транспорт. Коли люди будуть мати можливість користуватися якісним громадським транспортом , ми отримаємо меншу кількість автомобілів у місті, ми взагалі вирішимо дуже багато питань, в тому числі і проблему ту, яку піднімає читач. Безпрецедентно великі кошти місто витрачає. Ми отримуємо нові трамваї, ми недавно закупили нових 50 автобусів, отримали нові тролейбуси. Ми робимо все можливе для того, щоб комунальний транспорт, де чітко виконують вказівки міста щодо перевезення пільгових категорій, розвивався, більше того, був якісний. Наше завдання – максимально відійти від маршруток і перейти до громадського транспорту.

Це реально?

Це не те що реально, ми це втілюємо активно вже протягом двох років. І будемо втілювати надалі. Безпосередньо цього року заплановані безпрецедентно великі суми на закупку нових, якісних, європейського зразка автобусів, тролейбусів та трамваїв. І поступово частка маршрутних таксі буде зменшуватись і зростатиме доля комунального транспорту.

А нові маршрути транспорту у 2017 році запускати планують?

З’являються постійно, тому що це новий організм, місто розвивається, з’являються нові потреби мешканців, додаються нові маршрути. В тому числі, можемо похвалитися, з цього року активно працюють вже нічні маршрути. Вперше, мабуть, на реалізацію однієї з перших петицій, яка набрала 10000 голосів. Один автор написав петицію, що ми хочемо нічні маршрути для того, щоб можна було, для прикладу, із залізничного вокзалу вночі дістатися до спальних районів. 10000 киян підтримали цю ідею, Київська міська рада проголосувала і зараз курсує цими маршрутами безпосередньо вже комунальний транспорт. На мою думку, працюючи в такій синергії з громадськістю, виходить найкращий результат.

Запитання читача з приводу мостів. "Німці та японці допоможуть будувати Подільсько-Воскресенський міст", Кличко, 2 жовтня. Навіщо виділяти мільярд на будівництво Воскресенського мосту, якщо Кличко каже, що його будуть будувати за рахунок інвестицій?

Дуже прості відповіді на це запитання. Якщо ми хочемо запросити інвестора, то ми повинні запропонувати йому продукт. Не вирішивши ряд проблем, які ми маємо із земельними ділянками навколо мосту, не забезпечивши і не виділивши кошти на те, щоб зупинити руйнацію того, що вже побудовано, ми не зможемо реалізувати це проект у принципі, і в будь-якому випадку це буде партнерство міста та того інвестора, який прийде. І те, що місто вкладає, це частка міста в тому проекті, який буде реалізований. Не вкладаючи самі, ми не зможемо залучити інвестора. Є два шляхи. Або цей проект розвивати та витрачати на нього кошти, або забути про нього і дозволити цьому мосту розсипатися. Другий варіант для нас неприйнятний, нам дійсно це боляче, бо це дійсно дуже великі кошти з міського бюджету. Велику кількість садочків, шкіл ми б могли побудувати, які нам дуже необхідні. Але дозволити такому масштабному проекту просто зруйнуватись ми також не можемо. Як би це не було боляче, ми йдемо до того, щоб він був реалізований. Дозволити собі не реалізувати той проект, один із тих небагатьох, які ми можемо швидко реалізувати і зняти напругу з інших всіх мостів, ми не маємо права це робити. Як би нам це не було дорого для бюджету, потрібно це робити, потрібно просити, створювати умови для того, щоб інвестори зайшли і реалізовували цей проект, або реалізовувати це міськими та державними коштами. В будь-якому випадку кияни повинні отримати новий міст. Це наше завдання і ми його виконаємо.

Останнє запитання від Віталія Ковальчука. В Китаї побудували міст за 43 години, коли працювати будуть хоча б наполовину так швидко у нас?

Я не знаю, який міст побудували за 43 години в Китаї. Якраз по таких інфраструктурних проектах, якщо ми хочемо отримати якісний продукт, який буде служити десятиліття, і стоять шальки терезів між швидкістю та якістю, моя особиста думка, що ні в якому випадку не можна надавати перевагу швидкості. Давайте збудуємо якісний міст. Збудує ця влада чи наступна, це не настільки принципово, нам же ж по ньому їздити. Потрібно давати якісний продукт, а все решта це вже другорядне. 

Попередній матеріал
Якщо на ношах принесуть, тоді може оформимо: ВІЛ-інфікований вбивця розповів, як йому відмовлялись оформляти пенсію
Наступний матеріал
Чим обумовлені ціни на пологи та як визначити складні патології: акушер-гінеколог відповів на запитання читачів
Теги: